Фiлософiя та почуття у поезiях Шекспiра

Сонет 121. У цьому вiршi В. Шекспiр розмiрковує над сутнiстю
людини.Для всiх творiв поета характерне глибоке розумiння життя:
лiричний герой визнає недосконалiсть людини i власну
недосконалiсть, але не проти того, щоб однi люди засуджували iнших за
ïхнi хиби та недолiки. Кожен з нас далекий вiд святостi це основна
думка сонета. I кожна людина має оцiнювати власнi вчинки сама,
керуючись своïм розумiнням того, що добре, а що погано. Часто тi
люди, що беруть на себе право судити iнших, самi мають викривлене
розумiння добра та зла. Сонета 121 цiлком вiдповiдає не лише
фiлософськiй системi автора, яку ми вiдстежуємо вiд твору до
твору, а й фiлософiï його епохи: кожен сам собi суддя, а судити
iнших права не має, безпiдставнi обвинувачення тiльки псують
людинi життя, тим бiльше, що найчастiше до таких обвинувачень вдаються
люди, що самi вiдчувають докори сумлiння.
Сонет 130. Цей сонет якнайкраще iлюструє особливе ставлення
лiричного героя В. Шекспiра до його коханоï, в ньому зображено
образ жiнки, що сформувався в епоху Ренесансу. На противагу античним та
серед ньовiчним звеличенням образу жiнки в поезiï (яке полягало
насамперед у пишних вишуканих метафорах, мiфологiчних образах-
порiвняннях тощо), лiричний герой цiлком щиро захоплюється
своєю обраницею. Вiн не по рiвнює ïï з божеством,
навiть бiльше того лiричний персонаж стверджує що об'єкт
його почуттiв цiлком земна постать, але вiд того його почутiй стає
тiльки палкiшим. Автор уникає нежиттєвих, пишних порiвнянь,
май же вiдверто говорячи, що сутнiсть почуття не в словах, а в самому
почути у щиростi, повазi, захопленнi. Для того, щоб викликати захоплення
у лiричного героя, дiвчина не повинна бути напiвнебесною iстотою з iншою
свiту: земна краса, притаманна ïй, цiннiша для нього за будь-якi
пишнi порiвняння. У кожному рядку цього сонета вiдчувається щире
почуття, яке не намагається загорнути у недоречнi порiвняння чи
порожнi лестощi. Сонети В. Шекспiра неоцiненне багатство для виховання
людяностi
щиростi почуттiв сучасноï молодi.