Чим сподобалася менi нiмецька народна казка Панi Метелиця

Якоб та Вiльгельм Грiмм збирачi нiмецького фольклору. Брати Грiмм, якi
жили наприкiнцi XVIII на початку XIX сторiччя, дуже цiкавилися нiмецьким
фольклором. Вони збирали та записували народнi казки . У своïх
записах казок вони намагалися якомога точнiше передати народну мову,
вiдобразити народне розумiння щастя, добра та зла. Завдяки копiткiй
працi вчених понад двiстi народних казок стали доступними для всiх. Одна
з цих казок Панi Метелиця. Героï казки Панi Метелиця. У казцi
розповiдається про двох дочок однiєï вдови. Рiдна дочка
була гидка й лiнива, а пасербиця гарна й роботяща. Мати любила й жалiла
рiдну дочку, а пасербицю примушувала робити всю чорну роботу. Обидвi
дiвчини потрапляють до чаклунки панi Метелицi. Найбiльше в казцi мене
привабила пасербиця. Вона працьовита, не боïться роботи. Це добра
чуйна дiвчина. Вона з радiстю вiдгукується на всi прохання.
Дiвчина вийняла хлiб iз печi, обтрусила яблуньку. У панi Метелицi
пасербиця працює, не думаючи про винагороду. Вона не
пам'ятає зла. Пробувши у староï певний час, дiвчинка
занудьгувала за рiдною домiвкою, за своïми домашнiми. I хоча
ïй було у панi Метелицi у тисячу разiв краще, вона
повертається додому.
Також менi сподобалась панi Метелиця. Хоча на вигляд вона була страшна,
та в душi ласкава й справедлива. Вона по заслузi нагородила своïх
помiчниць. Працьовиту, з доброю душею пасербицю вона обсипала золотом, а
заздрiсну ледарку забруднила смолою, осоромивши ïï довiку. Ця
казка вчить нас, що якщо людина робить добрi справи, не чекаючи за це на
винагороду, то рано чи пiзно ïï труд буде оцiнено по заслузi,
а ледарство ще нiкого не доводило до добра.