Бертольд Брехт i змiст його реформи драми

Б. Брехт почав писати у роки Першоï свiтовоï вiйни, коли
провiдним напрямом нiмецького мистецтва став експресiонiзм.Хоч згодом
драматург i наполягав на тому, що не належав до цього напряму, однак вiн
зазнав впливу експресiонiзму. Драма провiдний жанр експресiонiзму.
Головну мету експресiонiсти вбачали не в об'єктивному вiдображеннi
дiйсностi, а у вираженнi динамiчноï волi суб'єкта. Це воля,
яка, скоряючись, мусить творити свiй свiт, де пануватиме активнiсть.
Свiт iснує, повторювати його нема сенсу, заявив Казимир Едшмiд.
Принцип активностi й експресiонiзм. Принцип активностi, покладений в
основу естетики експресiонiзму, якоюсь мiрою задовольняє потребу
часу активно втручатися в життя. Основний принцип естетики епiчного
театру можна вбачати у словах Брехта: Ми визначаємо нашу естетику,
так само як i нашу етику, потребами боротьби.
Принципи епiчного театру
1.Намагання впливати передусiм на розум, а не на серце. Брехт писав: Ми
дiти епохи науки. Вiн проголосив єднiсть завдання науки й
мистецтва полегшити людське життя. 2.Значення боротьби за
iнтелектуальнiсть мистецтва. Народжена у полемiцi з декадентським
театром, iдея розуму звучала на противагу бергсонiанству, фрейдизму та
близьким до них течiям, а з приходом фашизму з його ставкою на
таємнi iнстинкти iдея розуму набула революцiйного звучання.
2.Критичне ставлення до природи й суспiльства. Критичне ставлення до
рiчки полягає в тому, що виправляють ïï русло; до
плодового дерева в тому, що йому роблять щеплення; до пересування у
просторi в тому, що створюють новi транспортнi засоби; до суспiльства
в тому, що його перетворюють, — писав Брехт.
3.Ефект очуження. Iнакше його називали ефектом вiдсторонення. Цей ефект
ставив завданням мистецтва змусити читача чи глядача побачити предмет,
явище як щось незвичайне, дивне. Мета цього змусити глядача дiяти,
приймати рiшення. Тому п'єси Брехта побудованi так, аби
викликати iнтерес не до розв'язки, а до ходу дiï.
Ефект очуження допускає прямi звертання до залу, не пов'язанi з
сюжетом пiснi. Брехт передбачив використання у п'єсах хорiв,
чергування вiршiв i прози, дiалогу й пiснi, змiну оформлення при
вiдкритiй завiсi, застосування масок тощо.
Брехт писав: Зазвичай вважають, що витвiр мистецтва тим реалiстичнiший,
чим легше в ньому впiзнати реальнiсть. Я протиставлю цьому визначення,
що витвiр мистецтва тим реалiстичнiший, чим краще для пiзнання в ньому
освоєна реальнiсть.