Вiдгук про прочитаний добуток: Калiфорнiйськi оповiдання Брета Гарту

З дитячого рокiв, втративши батька, що був шкiльним учителем, Брет
Гарт почав трудове життя. В 1858 роцi молодий Брет Гарт разом iз
сiм'єю вiдправляється в Калiфорнiю. Пошуки заробiтку (Брет
Гарт був учителем у старательському селищi, кур'єром у конторi
поштових дилiжансiв, золотошукачем) дозволили Брет Гарту добре
довiдатися життя простих людей Америки. Працюючи складачем у друкарнi й
iнодi друкуючи в газетi своï невеликi замiтки й оповiдання, якi
звернули на нього увага, Брет Гарт iз початку 60-х рокiв стає
професiйним журналiстом. У якостi одного зi спiвробiтникiв журналу
Калифорниец Брет Гарт пiдтримував лiтературнi починання молодого Твена,
що довгi роки зберiгав iз Брет Гартом дружнi вiдносини. З 1857 по 1871
рiк Брет Гарт написав майже всi своï оповiдання золотоискательского
циклу, так званi Калiфорнiйськi оповiдання.
У новелах i пiзнiше написаних романах (Габриель Конрой i iн.) Брет
Гарт виявив видатне лiтературне дарування в окресленнi рiзноманiтних
характерiв своïх героïв. Звичайно вiн зображує
золотошукачiв людьми неосвiченими, у минулому — шахраями, але в
той же час письменник показує, що цi люди здатнi на глибокi
почуття, дружбу, самовiдданiсть, що в них є ЗБОÏ, часом
наïвнi iдеали. Iдеалiзацiя старателiв у Брет Гарту цiлком
усвiдомлена. Мир аморальноï Америки письменник протиставляє
миру мiцно засiли у своïх банках i конторах користолюбцiв. Вiн не
довiряє моралi багатих людей Америки й дiючоï по ïхнiх
вказiвках представникам закону. Люди, що живуть поза законом, а таких на
копальнях була бiльшiсть, усього лишившиеся в життi, невдачливi шукачi
щастя, такi, як Кентуккi (Щастя ревучого стана), виявилися
опоетизованими в новелах американського письменника, що не вiрив у
торжество добра в суспiльному життi своєï краïни, але що
умели викликати добрi почуття у своïх читачiв. Iз цих позицiй
написана й повiсть для дiтей Степовий найда (1890) про юний Кларенсе
Бранте. Батько Кларенса, учасник мексиканськоï революцiï,
переслiдуваний i згодом розстрiляний, був змушений передати хлопчика на
виховання чужим людям. У повiстi показано, як поводиться Кларенс при
самих несподiваних, а часом i трагiчних обставинах. Змiст багатьох
драматичних подробиць життя пiдлiтка, кинутого напризволяще долi
мачухою, стає ясний лише наприкiнцi оповiдання. I хоча в повiстi
“про найду зм'якшенi соцiальнi мотиви, що є присутнiм в
iнших добутках Брет Гарту, у нiй ясно виявляється намiр автора
засудити соцiальнi забобони, щиросердечну черствiсть i егоïзм.
Образ Кларенса, що робить свiй важкий переïзд по прерiï,
прагне до самостiйностi, хоче бути чесн i правдивим, має
безсумнiвне виховне значення. Брет Гарт виступає в повiстi i як
поет природи.
Про подальшу долю героïв цiєï повiстi Брет Гарт повiдав
читачевi в романах Сузи (1893) i Кларенс (1895). У Росiï XIX
столiття Брет Гарт пропагувався демократичною критикою. Н. Г.
Чернишевський високо цiнував його творчiсть i перевiв оповiдання Мигглс.