Улюбленi героï украïнських народних пiсень

Iсторичнi пiснi супроводжували довгий шлях життя цiлого народу й
вiдображали не тiльки головнi подiï, а й зображували образ героя
— захисника Батькiвщини. Яким був цей герой? З найдавнiших часiв
iсторична пiсня донесла iмена героïв невольницких пiсень: Маруся
Богуславка, Самийло Кiшка, Iван Богулавец, козак Байда та iншi.
Героï iсторичних пiсень завжди були носiями найкращих моральних рис
— стiйкостi, хоробростi, мужностi й любовi до Бога, до
Батькiвщини, до матерi. Iсторична пiсня вiдображала як реальнi iсторичнi
подiï, так i емоцiйне вiдношення народу до них. Для когось козаки
були розбiйниками, на яких не раз скаржився Кримський хан королевi
Польщi, а для украïнського народу не було кращого слова для
чоловiка, як козак.
У свiй час iталiйський професор Доменико Чапполи захоплено писав про
козацтво: Козаки — це надзвичайно симпатичнi типи слов'янського
плем'я, гордi, вiдважнi лицарi, якi смiло дивляться в очi смертi, завжди
готовi на двобiй з нею. Шабля — його хрест, перемога — його
бог, а пiсня є його молитвою…
У часи Визвольноï вiйни 1648-1654 рокiв народжуються новi iсторичнi
пiснi, де героями є Богдан Хмельницький , Iван Богун, Данило
Нечай, Максим Кривоносий та iншi. Часто пiсня перебiльшує людськi
сили героя:
Ой, кинувся козак Нечай вiд будинку до будинку
И склав же ляхiв тисяч
З коней, як солому
Певнi риси казковостi пiдкреслюють безсмертну значимiсть цих героïв
— не лихоï сили, готовоï обороняти Украïну
Саме захисником, теперiшнiм героєм описаний Богдана Хмельницький у
численних пiснях. Зокрема пiсня Або не той те хмiль подає не
тiльки картину битви Хмельницького з ляхами, а й начебто передає
його слова:
А я ляхiв не боюся
И припущення не маю,
За собою бiльшу потугу я знаю,
Ще й орду за собою веду…
Так, на думку украïнського люду, повинен був говорити й мислити
ïхнiй улюблений герой i не менш популярнi iсторичнi фiгури
Дорошенко й Сагайдачного, про якi згадують у вiдомiй пiснi Ой на горi та
й женцi жнуть. М'який гумор лише пiдкреслює любов народу до цих
хоробрих i мужнiх людей, якi придбали славу в боях i залишилися в
пам'ятi народноï назавжди, закрiпивши iдеал козака-переможця,
патрiота, оптимiста. Про це свiдчить вiдома пiсня Розлилися крутi
бережечки, що подає надiю:
А ми ж свою знамениту Украïну,
Гей, гей, i розвеселимо!
Украïнська iсторична пiсня
Наша дума, паша пiсня не вмре, не загине,
Т. Шевченко
Джерела свiдчать, що ще в часи Киïвськоï Русi iснували народнi
спiваки, якi виконували добутку на iсторичнi теми , а пiзнiше ïхнi
прямi спадкоємцi — кобзар. Микола Васильович Гоголь уважав
ïх за охоронцiв бойовоï слави Украïни
Минули року, столiття, а украïнська iсторична пiсня жила,
розвивалася, передавалася з поколiння в поколiння. Чому ж не вмирають
народнi iсторичнi пiснi? А безсмертнi вони тому, що в них живе сам
народ, його мудрiсть, його совiсть. У народних пiснях сiяє
мудрiсть i безстрашнiсть, доблесть, подвиги захисникiв Вiтчизни —
украïнських козакiв, якi, не жалуючи свого життя, вiдстоювали волю
й незалежнiсть нашого народу, Батькiвщини
Украïнськi народнi iсторичнi пiснi — могутнє духовне
джерело нашого народу. У народнiй пiснi живе образ нашоï
знаменитоï Украïни, ïï героïчна iсторiя
Героями: iсторичних пiсень є видатнi дiячi народу, а також
звичайнi козаки або селяни, якi, за точним висловленням Г.Стельмаха,
шаблею, списом i серiï обороняли рiдну землю
Слухаєш iсторичну пiсню — i в уявi виникають знаменитi
героï, козацькi полки, iдуть захищати Украïну вiд всiх ворогiв
ïï волi. Спереду Дорошенко…, далi — Богдан
Хмельницький i Iван Богун, Кривоносий i Сагайдачний, — знаменитi
сини Украïни. Тематика украïнських iсторичних пiсень
рiзноманiтна: турецька неволя, лицарська смерть козака, звiльнення з
неволi й щасливе повернення до рiдного краю, Визвольна вiйна пiд егiдою
Богдана Хмельницького
Особливо багато iсторичних народних пiсень присвячено подiям
Визвольноï боротьби украïнського народу 1648-1654 рокiв.
Кобзарi по всiй Украïнi оспiвували Богдана Хмельницького, його
сподвижникiв Iвана Богуна, полковника Моропка й iнших народних
героïв. От назви лише деяких пiсень, якi належать до циклу про
Визвольну вiйну: Або не той те Хмiль, Iван Богун, Ой Мороз, Морозенько,
Не дивуйтеся, добрi люди i решти
Боротьба украïнського народу проти польськоï шляхти досягла
особливого змiсту наприкiнцi XVI — у першiй половинi XVII
сторiччя. Польська шляхта мечем прагнула поневолити волелюбний
украïнський народ. Уявимо невимовно важке положення Украïни
напередоднi Визвольноï вiйни 1648- рокiв дає народна пiсня
Розлилися крутi бережечки:
Гей, у лузi червона калина,
Гей, гей, нахилилася;
Чогось наша знаменита Украïна ,
Гей, гей, засмутилася
Образ схиленоï калини в пiснi переростає в символ
Украïни. Але завершується бадьорим настроєм,
надiєю на звiльнення матерi-вiтчизни з неволi
А ми тую червону калину,
Гей, гей, i пiднiмемо.
А ми ж свою знамениту Украïну,
Гей, гей, i розвеселимося
И дiйсно, устане знаменита Украïна, тому що є в неï такi
дiти, як Богдан Хмельницький, в iсторичнiй пiснi Або не той те хмiль
оспiвує перша перемога Хмельницького над польсько-шляхетским
вiйськом 1648 року в урочище Жовтi Води, Хмельницький не тiльки мужнiй
воïн, палкий патрiот Батькiвщини, а й далекоглядний полiтик. У
скрутнi часи на допомогу повсталому украïнському народу гетьман
запросив хоч i ненадiйного, але вкрай необхiдного тодi гостя —
кримську орду
А я ляхiв не боюся
И припущення не маю
— За собою велику Потугу я знаюся
Ще й орду татарську
За собою веду, -
А все те, ворожi ляхи,
На ваше лихо
Одним з найближчих сподвижникiв Богдана Хмельницького був Максим
Кривоносий, котрий зi своïм Черкаським полком одержав ряд блискучих
перемог над шляхтою на Подiлля. Цьому героєвi присвячена пiсня Не
дивуйтеся, добрi люди. Богатирська сила Кривоноса, котрий у пiснi
називається Перебейносом розкривається в широких картинах
баталiй
А Перебейнос водить чимало
- Сiмсот козакiв iз собою,
Рубає мечем глави iз плечей,
А iнших палить водою
Цей бравий козак ляцькую славу загнав пiд лаву, поклав кiнець пануванню
шляхти, що попивала на тiй Украïнi мед i провина ситнi. Патрiотизм
i мужнiсть Брашиавского полковника Данила Не Сподiваючись, його битву й
героïчну смерть пiд мiстечком Червоним оспiвує вiдома пiсня
Ой, через гору високоï.
Ой, не встиг козак Нечай i ковзана спасти,
Взяв ляхами, як снопами,
По двох ряду класти
Ой, кинувся козак Нечай вiд будинку до будинку
- И вклав же ляхiв тисяч
З коней, як солому
Бєдний козак — один з любимейших персонажiв iсторичних
пiсень. Саме вiн був для народу уособленням найкращого, що було в
козацтвi: хоробростi, чесностi, вiдданостi Батькiвщинi. I за неï,
неньку-украïну, вiддав своє життя й герой пiснi Ой Мороз,
Морозенку, якого по-звiрячому вбили татари
…вони його не стрiляли, i на частинi не рубали, тiльки з нього,
молодого, живцем серце виривали.
Поставили Морозенка на Савур-Могилу
Дивися тепер, Морозенку,
И на свою Украïну
Захоплюємося ми й знаменитий подвиг козака з iсторичноï Пiснi
про Байду. Це одна з любимейший пiсень нашого народу. Записано бiля
двадцяти варiантiв цiєï пiснi. У нiй народ прославив, мабуть,
Дмитра Вишневецкого, князя, якого на Сiчi прозвали Байдою. Вiн мав
власне вiйсько — загiн козакiв, на чолi якого вiн стояв у боротьбi
проти турецько-татарських ворогiв. Потрапивши в полон до туркiв, вiн не
зрадив Батькiвщину, витримав страшнi катування й прийняв мученицьку
смерть, тому що турецький цар наказав його за гак ребром зачепити.
Ой, висить Байда та й не день, не двi, не одну нiчки та й не годиночка
Але навiть i в такому станi знаменитий лицар не втратив мужностi,
залишився вiрним рiднiй Украïнi й навiть зумiв помститися
своєму вороговi — турецькому паную
Ой, як стрiляв — пануючи потрапив,
Його доню — вголовоньку.
От же тобi, цар,
За Байдину кару
Великоï популярностi знайшли й пiснi про народного месника Устимi
Кармелюке, що двадцять три роки боровся проти панiв-крiпосникiв. Iз
численних народних пiсень про Кармалюке найпоширенiша — Пiсня про
Устима Кармелюке (За Сибiром сонце сходить…), що записана у
двадцяти варiантах. У нiй народ оспiвує Кармалюка як народного
месника
Кличуть мене розбiйником,
Що людей убиваю,
Я богатих убиваю
Бедних нагороджуюся
З богатого хоч я вiзьму,
Убогому даю,
А так грошi роздiливши,
Грiха я не маю
Чимало народних iсторичних пiсень складенi й пiд час громадянськоï
вiйни. У частинах регулярноï армiï й у партизанських загонах
виникали пiснi про боротьбу за створення Украïнськоï
Народноï Республiки. Наприклад, пiсня Єдинi моï, брати-
украïнцi.
З'єднуємося, брати-украïнцi,
Не час на розбрати, не час, Тому що нам ще Великдень настане,
И доля посмiхнеться й нам
У цiй пiснi народ виражає надiю на те, що Украïна нарештi
стане вiльноï й незалежноï державою без панства, без рабства,
насильства й зрад…
Украïнськi народнi iсторичнi пiснi, якi виникли в рiзнi часи,
представляють разом поетичну iсторiю народу. Подвиги вiдважних
героïв, зображенi в пiснях, викликають у нас мужнiсть, смiливiсть,
стiйкiсть у боротьбi, прагнення бути гiдними подвигiв знаменитих синiв
Украïни