Якi почуття випробовує поет, побачивши рiдну рiку? (Некрасов На Волзi)
Читач повинен звернути увагу, що перша й третя частини по своïй
побудовi буквально збiгаються зi структурою другоï частини. Це не
випадковiсть; а втiлення художнього задуму поета: спочатку йде пейзажна
замальовка, що виражає милування рiдною рiкою й заглибленiсть у
красу природи. Природно, що структура другого уроку багато в чому
нагадує перший урок. Так само як i на першому уроцi, ми ставимо
запитання, що змушує учнiв звернутися до характеристики
внутрiшнього стану поета: Якi почуття вiн випробовує, знову бачачи
рiдну Волгу? Про що замислюється?
Питання: Якi почуття випробовує поет, побачивши рiдну рiку?
— звичайно не викликає труднощiв, але потрiбно, щоб Читачi
звернули увагу на те, як змушує нас поет вiдчути його любов до
Волги, захват вiд ïï краси. Вiдповiдь не повинен бути
загальною фразою. Необхiдно звернутися до тексту вiрша, знайти поетичне
вираження переживань автора: радiсть зустрiчi з рiдною рiкою (епiтет
тричi повторюється у вiршi), смуток вiд свiдомостi, що пiшло
дитинство й неповернуте юнiсть, милування красою дорогих серцю поета
мiсць — i разом iз цим гiркота, обурення, гнiв: життя народу не
змiнилася клучшему.
Як говорить про Волгу поет? Вiн пише, що вона свiтла й велична, вiн
звертається до неï зi словами любовi: Про Волга!., колиска
моя! Чи любив хто тебе, як я? Ïï хвилi вiн називає
милими. Вид рiдних берегiв занурює його в рожевi мрiï.
Але свiтлий i безтурботний настрiй поета раптово зникає. У який
момент воно рiзко мiняється? Чому для Некрасова була таким
несподiваним поява бурлак? Школярi вiдповiдають: Вiн сподiвався, що
життя на Волзi змiнилася, Уж дуже не пiдходили до свiтлiй картинi
стогони бурлак, Некрасов замилувався красою Волги й забув про каторжну
працю бурлак, тому тiльки вони з'являться в нього здригнулося серце.
Некрасов прямо не говорить про вагу працi бурлак, по змушує нас
вiдразу- це вiдчути. Як?
Рух бурлак переданий дiєсловом повзли. Виразнiсть слова
вiдчувається учнями тодi, коли вони переконуються, як важко
замiнити його синонiмами. Дано точний зоровий образ: Майже пригнувшись
головою до нiг, оповитим линвою, взутим у постоли, уздовж рiки повзли
гурьбою бурлаки… Вiн змушує вiдчути, наскiльки важка баржа,
що тягнуть бурлаки Але не тiльки про вагу працi говорять тi. слова, якi
вiдбирає поет, зображуючи бурлак, ïхня праця, ïхнiй
спiв; цi слова одночасно передають почуття поета, його вiдношення до
побаченого (стогони — дикий i страшно ясний… ïх мiрний,
похоронний лемент i iн.).
Перечитуємо далi останню частину вiрша. Як ïï можна
назвати? Наса пропонують: Мiркування про бурлак, Дума про долю бурлак.
Поет задумався над причинами тяжкого становища народу. Однiєï
з головних причин Некрасов уважає покiрнiсть, що переходить iз
поколiння в поколiння. Дiти знаходять слова, у яких особливо чiтко
виражене вiдношення поета до народного довготерпiння. За формою
мiркування схованi й докiр i заклик: не краще ль була би доля народу,
коли б вiн менш терпiв?
Вiрш розiбраний, i тепер дуже важливо узагальнити зробленi спостереження
й повернути художньому сприйняттю учнiв ту цiлiснiсть, що збирає
воєдино всi накопиченi ними в процесi аналiзу враження й
спiвпереживання. Для цього пропонуємо школярам колективно скласти
своєрiдний план, Вч якому знайдуть вiдбиття особливостi побудови
вiрша i його емоцiйний змiст. Цей план не тiльки фiксує знайдену
iнтонацiйну партитуру вiрша, але й допомагає осмислити глибину
його iдейного змiсту
- Приведемо приклад такого плану:
- Зустрiч iз Волгою пiсля довгоï розлуки
- Цiлу годину коштую недвижно. Смутнi роздуми про прожитий
- життя. Милування красою рiдноï природи
- Повзли гурьбою бурлаки…. Глибоке спiвчуття, гостра жалiсть
- И серце здригнулося в менi…. Раптове потрясiння, пригнiченiсть, пригнiченiсть
- II. Спогаду одетстве.
- III. Роздуму поета над долею
Користь плану повною мiрою виявиться учнями при самостiйному виразному читаннi, коли при пошуках потрiбноï iнтонацiï вони будуть опиратися на виявленi в процесi бесiди почуття й настроï поета
На пiдставi всiєï проробленоï роботи читачi не тiльки
сприймають мир почуттiв i переживань поета, але й роздiляють його
погляди й переконання. У школярiв формується подання про поета як
про передову людину своєï епохи, що сумели правдиво
й.схвильовано розповiсти про долю пригнобленого народу й про
необхiднiсть боротися за нього свiтле майбутнє
Вiдомо, що Рєпiн не знав вiршi Некрасова про бурлак, коли писав
свою картину. I проте зовсiм по-некрасовски виглядають його героï.
Один утирає пiт iз чола, в iншого руки зависли, як батога. Цi руки
особливо виразнi: з роздутими жилами, що одерев'янiли вiд роботи, вони
все-таки сильнi. Серед покiрно, що бредуть бурлак, є фiгури, що
народжують думки не тiльки про виснажливу вагу працi, але й про силу
росiйського селянина: могутнiй бурлака, що йде першим, юнак. Все це
повинен мати на увазi, Читач, розглядаючи разом з учнями картину
Рєпiна й зiставляючи ïï з вiршем
