Щастя Подарунок Долi?

Для цього часом досить вiдреагувати на те, що доля тобi пiдносить
протягом одного звичайного дня, якщо зрозумiєш, що в ньому завжди
криються дарунки для серця й розуму… Скiльки генiальних винаходiв
i творчих iдей, потрясших i мир, що змiнили, прийшло пiд час
звичайноï прогулянки, коли людина споглядала крапельку роси, що
блищить на листку, iдеальну спiральну форму раковини равлика, що море
викинуло на берег, поле птахiв або промiнь сонця, що пробиває
чорнi хмари .
Скiльки людей вибралися зi стану безвихiдностi й розпачу, пiсля того як
допомогли комусь, хто страждав бiльше, нiж вони самi, просто йдучи по
вулицi, бачачи проблему або лихо й реагуючи, не в змозi пройти
мимо… У скiлькох людей викликали поворот у життi, поворот у
свiдомостi й у серце одна випадково почута або прочитана фраза, книга,
що попалася в руки, передача, що подивилися, лекцiя або концерт, на якi
ïх змусили прийти, навiть тепла посмiшка незнайомця, що сидить
навпроти в метро, подарована саме тодi, коли на душi було зовсiм
погано…
Мою долю, наприклад, повнiстю змiнила одна скромна афiша, що я побачила
на вулицi й на яку вiдреагувала…
Ви вже зрозумiли, друзi моï, що справа не в крапельцi роси, не в
польотi птахiв, не в бабусi, який ми допомогли, не в собачцi, що
нагодували. I справа не в самiй афiшi, книзi, лекцiï й концертi,
навiть не в посмiшцi незнайомця. Вони були б на цьому свiтлi й
виконували б своє призначення й без нас, навiть якби ми не
зустрiлися на ïхньому шляху…
Справа в тому, що якась загадкова доля в одна коротка мить звела вас
разом, допомогла зустрiтися: тебе й крапельку роси, тебе й птаха, тебе й
бабусю, тебе й голодного собачку, тебе й книжку, тебе й скрипаля, що
грає на концертi, тебе й усмiхненого незнайомця, тебе й афiшу,
тебе й невiдомого автора електронного послання, саме тому, що ви один
одному потрiбнi… Справа в тому, що в одна коротка мить одна зi
сторiн може подарувати саме те, що iншiй сторонi потрiбно в цей момент,
щоб у душi й життi було бiльше свiтла, добра, змiсту. Чи буде iнша
сторона реагувати або пройде мимо, нiчого не зауважуючи або не бажаючи
зауважувати, немов нiчого не вiдбувається, це залежить цiлком i
повнiстю вiд самоï людини, якому доля в такий спосiб пiдносить
дарунки. У стародавностi цей момент Шансу ще називався зупиненою миттю
вiчностi, i вважалося, що вiн священний, тому що в цю коротку мить Доля,
Небо, Боги йдуть назустрiч людинi не прямо, а зводячи разом тих, хто в
цей момент простору й часу один одному потрiбний i може допомогти
змiнитися й змiнити мир до кращого, вносячи в нього трiшки бiльше
свiтла, добра й змiсту
Доля й Боги, уважали древнi, так допомагають кожнiй сторонi виконувати
своє Призначення: i тому, хто дарує (тiльки вiддаючи, вiн
сам збагачується, змiнюється на краще й
вiдновляється), i тому хто дарунки приймає (дарунки
зобов'язують, не можна ïх витрачати попусту, не можна бути
злодiєм, ти в боргу — змiнюючись на краще завдяки тому, що
тобi один раз вiддали, ти сам зможеш вiддавати у свою чергу, а доля тебе
обов'язково зведе з iстотами, яким ти потрiбний).
От так обстоят справи, друзi моï. Що таке пiймати Шанс i
використовувати його, реагуючи серцем на ситуацiï, що вимагають
зупинки, переосмислення й наступнi зусилля, — сподiваюся, ви
зрозумiли
А що таке упустити Шанс через свою пасивнiсть, бездiяльностi, лiнi,
щиросердечноï глухоти й слiпоти, страхiв i комплексiв, занадто
великоï зосередженостi на собi улюбленому (i пропади пропадом увесь
свiт, я для себе живу, iнше мене не стосується), —
сподiваюся, ви зрозумiли теж.
Звичайно, комусь може здатися наïвним дитячим белькотом те, що всi
боги й ангели небеснi та й сама доля ретельно трудяться для того, щоб
звести тебе з iстотами, пiзнаннями, iдеями, красою й творчими дiяннями,
подiями i явищами природи, навiть зi слiзьми страждання й болю й iз
чиєюсь любов'ю й жертовнiстю, якi можуть допомогти тобi змiнитися
й по-новому подивитися на життя. Причому вiд тебе нiчого не потрiбно,
тiльки вiльно вибирай — реагувати або пройти мимо (нiчого не бачу,
нiчого не чую, нiчого нiкому не скажу). Звичайно, ми можемо знову
використовувати коронну вiдмовку, що (iнодi дуже жорстоко) кидаємо
в особу улюбленим, рiдним, друзям або просто людям, що намагаються
достукатися до нашого серця: Я вас не просив менi допомагати, мене
любити, дайте менi спокiй. Тiльки Долi такого не скажеш, адже вона вiд
тебе нiчого не вимагає, нiчого не просить, не дорiкає, не
обурюється й не читає проповiдi, а залишає повну волю
вибору: живи як хочеш, синок.
Так чи iнакше, пройде черговий стоп-кадр, пройде чергова зупинена мить
Вiчностi, пройде черговий Шанс — i наступного разу милосердна, але
стругаючи Доля надасть тобi новий Шанс саме таким чином, що змусить
зрозумiти, що ти насправдi втратив i вiд чого стiльки разiв вiдмовлявся.
Але тодi прийде багато чого заслуговувати заново…
Менi здається, що упустити Шанс означає не тiльки втратити
багато чого, але особливо й у першу чергу виявити невдячнiсть А де у
всьому цьому Щастi? — запитаєте ви в мене, i я вам вiдповiм
тим, чим сама живу. Менi здається, що Щастя не тiльки в Шансах i
дарунках, якi тобi доля щодня надає, а в подяцi за все це. Щастя
— це коли своïми зусиллями, подоланнями, своєю любов'ю,
добротою й жалем, своïми пошуками змiсту, мрiями, дiями й
взаєминами, своïми молитвами ти дякуєш за все. Щастя
— це коли ти дякуєш за радостi й страждання, смiх i сльози,
сумнiви й вiдкриття, зльоти й падiння, труднощi й перемоги, зустрiчi й
розлуки, якi вiдродили тебе й вiдкрили красу Життя
Я дуже люблю одну фразу мудрецiв Древнього Єгипту, що особисто для
мене визначила, що таке Щастя: Якщо ви робили добро, добро буде зроблене
вам. Ваше майбутнє принесе вам стiльки удач (i щастя!!! —
Е.С.), скiльки добра ви зробили колись i тепер.
Мудрий народ прав, коли говорить, що нiколи не знаєш, за яким
поворотом тебе щастя чекає, точно так само як нiколи не
знаєш, як багато втрачаєш протягом одного-єдиного
дня…
Правi й нашi зворушливi невiдомi автори електронного послання, коли
пишуть: Немає iншого часу для того, щоб бути щасливим, крiм…
ЗАРАЗ! Живи й насолоджуйся кожною миттю, кожним днем i не допускай, будь
ласка, щоб вони пройшли повз тебе!
Не допускай, будь ласка, щоб саме Життя пройшло повз тебе
Адже Шанс для зустрiчi iз Щастям нiколи не приходить випадково, а саме
тодi, коли ти готовий його використовувати на благо, i саме для того,
щоб ти це зрозумiв (як би тобi важко не було, яким би неймовiрним це не
здавалося).
Щастя приходить, тiльки коли дарунок долi збiгається з умiнням i
готовнiстю прийняти його й оцiнити по достоïнству (енциклопедiя
Аванта).
Шанс на велике щастя є лише в людини, що готовий до нього й
має блага, з яких це щастя можна вибудувати (енциклопедiя Аванта).
Дiйсно, проблема не стiльки в самому щастi, скiльки у вiдношеннi кнему.
Питання, чи iснує щастя й чи досяжне воно, вiрнiше було б
сформулювати iнакше: якого саме щастя я гiдний, i як менi навчитися бути
гiдним свого щастя? (енциклопедiя Аванта).
Насправдi ШАНС, що веде на Щастя, дуже схожий на ЗЕРНО, що, залежно вiд
ґрунту, куди воно посiяно, дає щораз новi й дивнi паростки
Олена Сикирич