Моя сiм'я (твiр — оповiдання)

Що таке сiмейна релiквiя? Це рiч, свято збережений, як пам'ять про
минуле. Великою релiквiєю став для нашоï сiм'ï звичайний
учнiвський альбом для малювання. Тiльки в ньому замiсть малюнкiв були
записанi спогади папиных i маминих батькiв- моïх дiдусiв i бабусь
— про наших дiдiв-прадiдах. Вийшла рукописна iсторiя роду.
Виявилося, що в нашiм родi був вiйськових справ майстер. Вiн робив
— четырехколесные вiзка для перевезення вантажiв конями, а також
фаетони — легкi коляски з вiдкидним верхом. Це вмiлець по
материнськiй лiнiï А от у сiм'ï батька була цiла династiя
вмiльцiв — фахiвцiв з копання колодязiв. Вiдзначалися нашi предки
й у спорудженнi вiтряних млинiв, у ткацтвi, садiвництвi. Поруч зi
спогадами про цих людей з'явилися записи про нинiшнi члени сiм'ï.
Батько мiй, наприклад, iнженер-будiвельник, мама — бiблiотекар. Це
вона запропонувала вести сiмейний лiтопис. Записи будуть продовженi,
адже в мене є двоюрiднi брати й сестри. З'являться сторiнки,
присвяченi ïм, ïхнiм родичам. Потiм i я створю свою сiм'ю. I
вже нашi нащадки продовжать нашу традицiю

Зрозумiло, одним альбомом тут не обiйтися. Може, на той час цей лiтопис
буде не рукописноï, а закладеноï в електронну пам'ять
комп'ютера. У всякому разi, нашi iмена й iмена наших предкiв не будуть
забутi нащадками