Фiнiк фiкусу не суперник (оповiдання про випадок з життя)
Один раз у нашу квартиру подзвонили. У прихожую ввiйшла сусiдка-вибачите, але в мене до вас незвичайне речення, — знiяковiло сказала
Дар'я Iванiвна. — Я знаю, що ви любите квiти й вирощуєте ïх.
Гордiстю нашоï сiм'ï був фiкус. Цей вiчнозелений, iз широким овальним листям представник тропiкiв жило в нашiй квартирi вже багато рокiв. Вiн стояв на пiдлозi у великiй дерев'янiй дiжцi. Менi подобалося обережно протирати його глянсувату, начебто картонне листя вологоï ганчiркою
Ми дуже зачудувалися, коли сусiдка звернулася iз проханням дати притулок рослина, що вона назвала фiкусом. Те, що вона до нас принесла, взагалi не можна було назвати гордим словом фiкус. Це була така жалюгiдна рослина, що я недовiрливо глянув на сусiдку: чи не жартує вона? Але Дар'я Iванiвна була схвильована й пояснила:
-У мене фiкусу погано живеться. Може, тому що вiкна виходять на пiвнiч,
а може, я не вмiю доглядати за квiтами й рослинами Чого тiльки не робила Дар'я Iванiвна, щоб урятувати рослина. А воно тим часом гинуло. От i вирiшила вона: потрiбно поставити горщик з тонкою втечею й двома жалюгiдними листочками поруч iз розкiшним сусiдським фiкусом. Напевно, енергетика цього красеня вдихне нове життя в рослину, що гине, адже вони рiднi
Ми погодилися — чому б не спробувати врятувати фiкус
На подяку Дар'я Iванiвна простягнула менi пакетик з фiнiками. Був кiнець сiчня, i фiнiки довелися вчасно, вони нiбито нагадували, що десь є Африка, батькiвщина фiнiковоï пальми, що приносить солодкi плоди. Жаль було навiть викидати фiнiковi кiсточки. Одну з них я застромив у землю, у горщик, що принесла сусiдка
Пройшов лютий, березень, а фiкус новосел i не думав рости. Добре, що хоч не засох, був немов у станi дрiмоти
Один раз наприкiнцi квiтня мама викликнула:
-що за яскраво-зелена стрiла вилiзла iз землi поруч iз фiкусом?
Я пригадав, як застромив ще взимку фiнiкову кiсточку в горщик. Добре, нехай собi ростуть в одному горщику й фiнiк, i фiкус. Уже в липнi фiкус Дар'ï Iванiвни важко було довiдатися. Вiн змiцнiв, на ньому розвилося нове листя. Змiцнiла й фiнiкова стрiльця
От ми й думали: чи те енергiя нашого фiкуса-гiганта додала сили його побратимовi, що вже гинув, чи то фiнiковий паросток зажадав жити. Взагалi прийшли до висновку: фiнiк фiкусу не суперник
