Твiр доповiдь з лiтератури: Нiмецький театр

Берлiн це театральне мiсто, що має майже 150 театрiв. Вечiр у
Державнiй оперi Унтер ден Лiнден, у Нiмецькому театрi з його камерними
виставами, у вар'єте Вiнтергартен, на сценi на Ленiнськiй площi чи
у театрi Заходу гарантує Вам найкраще розважання. Але й також у
Гамбурзi, Дюссельдорфi, Кельнi, Дрезденi та Франкфуртi можна побувати у
прекрасному театрi. Великий театр, дороге iнсценування можна також часто
-знайти у так би мовити провiнцiï. Також на селi знають
Стрiндберга, Гольдонi чи Шекспiра не тiльки з телебачення: напевне
прийде наступне театральне турне.
Майже 400 сцен вiд державного театру з барочними прикрасами на стелi
до мандруючоï трупи з театральним вiзком представляють велику
кiлькiсть опер, оперет, мюзиклiв, танцювальних постановок, вистав,
дитячих та молодiжних вистав. Цi вистави дивляться майже 10 вiдсоткiв
населення. Таким чином, театр має бiльше глядачiв, нiж футбольна
лiга. Але, звiсно, ïх могло б бути й значно бiльше, але цiлi, ще не
досягнуто, про яку мрiяв Петер Цадек: Вiдвiдування театру має бути
таким само спонтанним, як вiдвiдування кiнотеатру. У Гамбурзi це вже
органiзовано: кожного дня вистави, до каси надходять 400 квиткiв за
стандартною цiною десять марок до вечiрньоï вистави навряд чи
дорожче, нiж у кiнокасi. Деяким театралам за кордоном нiмецька
театральна сцена здається розкiшною. Державнi дотацiï надають
можливiсть для цього рiзноманiття. Кожний проданий квиток у театр у
публiчних театрах пiдтримується сумою у 110 марок. Провiдний
акторський склад заробляє у театрi стiльки ж, як керуючий
службовець у промисловостi, але й початкiвцi отримують достатньо грошей.
Завдяки цьому також маленькi мiста можуть дозволити собi власний
ансамбль. Iснують i у провiнцiï гарнi театри. Федеральна Республiка
Нiмеччина не має театральноï метрополiï, яка б
перевершувала всi iншi.
Нiмецька театральна сцена має дякувати за свою пишнiсть
герцогам, князям та королям, якi хотiли обов'язково мати свiй власний
дворовий театр та не шкодували для цього грошей.