Iншi грибнi хвороби злакiв
Рiжки. Збудник- Claviceps purpurea Fr . Tul . ( клас Ascomycetes, поротидока Clavicipitales). У циклi розвитку гриба є сумчаста й конi-
диальная стадiï, а також склероции. Сумчаста стадiя
формується при проростаннi в ґрунтi склеро-циев. Спочатку на
склероции утворяться червонуватi паростки довжиною 2…4 див, потiм
ïхнi кiнцi здуваються в кулясту голiвку. Остання являє собою
строму, що складається з марних гiф. По периферiï строми
розташованi плодовi тiла — перитеции, устячка яких виступають на
поверхню строми. Перитеции заповненi сумками з нитковидними
сумкоспорами, що викликають первинне зараження рослин
Конидиальная стадiя — Sphacelia segetum (клас Deuteromycetes ,
порядок Hyphomycetales ) — утвориться на ураженiй зав'язi в перiод
цвiтiння рослини й служить для масового поширення збудника й зараження
рослин . У перiод наливу в заражених зав'язях замiсть зерна розвиваються
склероции, оболонка в них, як правило, темна. Склероции зимують у
ґрунтi й у насiнному матерiалi. Потрапивши в ґрунт, вони
проростають навеснi з утворенням сумчастоï стадiï, що
викликає первинне зараження квiтучоï зав'язi. У цей час
шкiдливiсть рiжкiв злакiв невелика, i втрати врожаю вiд ïï
незначнi
Рiжки рiжкiв мiстять алкалоïди ерготоксин, ергоновин i iн. Вони
можуть викликати отруєння людей i тварин
У медицинi алкалоïди рiжкiв використовуються як родопомiчний i
кровоспинний засiб
Збудник вражає понад 170 видiв культурних i диких злакiв. На деякi
з них (тимофiïвка, ïжака, багаття, пирiй) рiжки
проявляється досить сильно.
Хвороба поширена в основному в нечорноземнiй смузi
Мiри боротьби. У боротьбi з рiжками рекомендуються такi дiючi заходи, як
ретельне очищення насiнь вiд домiшки рiжкiв рiжкiв, дотримання сiвозмiни
й глибока зяблева оранка, посiв чистосортними насiннями з високою
енергiєю проростання, знищення бур'янистих злакових трав у перiод
колосiння
Фузариоз колось (п'яний хлiб)
Збудник — Qibberella zeae Fetch. (G. saubinetii Sacc.) ( клас
Ascomycetes, порядок Hypocreales). Перитеции групами розташовуються на
стромi, спочатку м'якi, синьоï фарбування, iз сосковид ним
устячком. Аскоспори веретеноподiбнi, з 3 перегородками. Конидиальная
стадiя — Fusarium graminearum Schw .
Дивується в основному пшениця, рiдше жито, овес, ячмiнь.
Захворювання проявляється на колоссi й зернi в перiод наливу. На
уражених органах з'являється рожевий налiт (конидиальная стадiя
гриба). Рожевi подушечки утворенi сплетенням мiцелiю й рясним
спороношением. Поразка часто супроводжується знебарвленням
колосся. Пiзнiше на мiсцi яскравого нальоту утворяться чорнi крапки
— плодовi тiла сумчастоï стадiï. З лусочок грибниця
збудника проникає в зерно. Iнодi вона концентрується в
оболонцi зерна, а при раннiм i сильному зараженнi проникає в
ендосперм, де руйнує крохмаль, отчого зерно виходить щуплим, або в
зародок, знижуючи його схожiсть. Уражене зерно iнодi має рожевий
вiдтiнок
Паразитуючи на рослинi, особливо на зернi, мiцелiй видiляє
токсини, що отруюють людину й тварин. Симптоми отруєння трохи
подiбнi з отруєнням алкогольними напоями, тому хвороба одержала
назву п'яного хлiба.
Шкiдливiсть захворювання обумовлюється тим, що на ураженому зернi
збудник продовжує свiй розвиток в умовах зберiгання, заражаючи
здорове зерно, якщо вологiсть його вище норми. Виступаючий на поверхню
мiцелiй склеює зерно в щiльнi грудки
Iнфекцiя зберiгається на рослинних залишках i в ґрунтi у
виглядi мiцелiю, мицелиальних i конидиальних подушечок, плодових тiл, а
також мiцелiю в ураженому зернi На колосся збудник заноситься вiтром iз
ґрунту. Зараження завжди носить мiсцевий характер. Подальше масове
зараження колось або колоскiв даноï рослини виробляється
конiдiями, якi розносяться дощем, комахами й вiтром. У серединi або
наприкiнцi лiта в плодових тiлах дозрiвають аскоспори й разом з
конiдiями також викликають зараження. Оптимальною температурою для
розвитку збудника є 28…30С.
епифитотии спостерiгаються в роки з рясним випаданням опадiв у перiодналиву зерна й перед збиранням, коли через дощi хлiба вилягають i
застоюються вполях.
Фузариоз колось розповсюджений на Далекому Сходi, у Краснодарському
краï, у Ростовськiй областi, на Украïнi, у Пiвнiчнiй
Осетiï
Борошниста роса
Збудник — гриб Erysiphe grammis DC . (клас Ascomycetes , порядок
Erysiphales ). У циклi патогена є добре розвинена поверхнева
грибниця, конидиальная (типу оидиум) i сумчаста стадiï. Сумкоспори
в кiлькостi 4…8 формуються усерединi сумок, число яких
досягає 30. Сумки у свою чергу формуються в плодових тiлах типу
клейстокарпиев, вони темнi, iз простими придатками
Борошнистою росою дивуються всi хлiбнi й багато кормових i дикоростучих
злакiв. Дивуються в основному листи й листовi пiхви, на яких
з'являється налiт; при сильному розвитку борошнистоï роси
можуть також дивуватися стебла, колосковi луски й остi, Налiт поступово
перетворюється в щiльнi мицелиальние подушечки. Спочатку вiн
бiлий, потiм сiрiє, а пiзнiше бурiє (за рахунок появи
вторинного повiтряного мiцелiю й клейстотециев).
Захворювання дуже шкiдливо, особливо при поразцi рослин на раннiх
стадiях розвитку. Як i iржа, борошниста роса побiчно впливає на
зниження врожаю. Збудник за допомогою гаусторий забирає живильнi
речовини й викликає передчасне вiдмирання листiв. При середнiй
поразцi рослин борошнистою росою врожай зерна знижується до
32…36%, а при сильному проявi захворювання — ще бiльше. Такi
втрати врожаю викликанi тим, що вiдбувається зниження
загальноï й продуктивноï кущистостi рослин (замiсть 4…6
стебел- 1…4), висоти рослин; крiм того, зменшується число
колоскiв i зерен у колоссi, падає маса насiнь iз 34 до 30 г
(яриця), погiршується якiсть зерна за рахунок зниження бiлка й
крохмалю
У зонi оброблення ярових культур у збудника борошнистоï роси
зимують плодовi тiла на заражених рослинних залишках. Навеснi
клейстотеции набухають, з них викидаються аскоспори, що заражають сходи
ярицi, ячменя, вiвса. Подальше наростання iнфекцiï йде за рахунок
чергових поколiнь конидиальной стадiï. Наприкiнцi вегетацiï
живильних рослин заставляється сумчаста стадiя
У зонах оброблення озимих культур збудник зимує на сходах озимих у
формi мiцелiю в мицелиальних подушечках i рiдше у формi плодових тiл на
заражених рослинних залишках. Навеснi пiсля танення снiгу навколо
перезимованих подушечок з'являється новий борошнистий налiт з
конидиальной стадiєю. Потiм iнфекцiя поступово переходить iз
нижнiх листiв на верхнi, сусiднi й знову, що з'являються листи, на
стебло, а при сильному проявi, особливо в загущених посiвах, i на
колосся. З посiвiв озимоï пшеницi конiдiï вiтром переносяться
на ярицю. Як на озимоï, так i на ярицi в серединi або наприкiнцi
вегетацiï розвиток борошнистоï роси поступово
зменшується, у мицелиальних подушечках формуються плодовi тiла iз
сумчастою стадiєю. До моменту появи сходiв озимих вiдбуваються
масове утворення й викидання аскоспор, що заражає сходи озимих. До
кiнця осiни на озимiй пшеницi плодовi тiла майже повнiстю звiльняються
вiд аскоспор.
Erysiphe graminis — складний вид, до складу якого входить ряд
спецiалiзованих форм, здатних заражати один або кiлька видiв злакiв: Е.
graminis f . secalis — жито; Е. graminis f . hordei —
ячмiнь; Е. graminis f . avenae — овес; Е. graminis f . tritici
— пшеницю
Форми, що розвиваються на кормових i диких злаках, також мають рiзну
спецiалiзацiю
Борошниста роса широко поширена в зонах оброблення жита, озимоï
пшеницi i ячменя
Септориози
Збудники — гриби з роду Septoria ( S . nodorum , S . graminum , S
. tritici , S . hordei , S . secalis i iн.). Найбiльшою шкiдливiстю
вiдрiзняється S . nodorum Berk . et Br . (клас Deuteromycetes ,
порядок Sphaeropsidales ) на пшеницi. Пикнидальное спороношение
утвориться на всiх уражених органах. Пикниди зануренi в тканину.
Конiдiï безбарвнi, iз краплями масла, прямi або злегка вигнутi, з
1…3перегородками.
S . nodorum утворить конiдiï двох типiв: лiтнi (проростають вiдразу
пiсля виходу з пикнид i здiйснюють масове зараження в перiод
вегетацiï) i осiннi (проростають навеснi пiсля перезимiвлi й
викликають первинне зараження рослин ).
Збудник S . nodorum заражає всi надземнi частини рослин: колосковi
луски, стрижень колосся, стебла, вузли, листи, листовi пiхви, зерно. На
всiх органах утворяться темно-бурi плями з пикнидами. На колоскових
чешуях у мiсцях утворення пикнид плями свiтлiшають. При сильному проявi
хвороби стрижнi колосся, стебла й вузли стають темно-бурими, майже
чорними, уражена тканина покривається пикнидами.
На листах i листових пiхвах спочатку плями дрiбнi, темно-бурi, потiм
тканина бiля них жовтiє, плями збiльшуються, висихають,
покриваються пикнидами, а листи вiдмирають. При поразцi насiнь на них
з'являються неясно обкресленi бурi плями. Хворi рослини звичайно
вiдстають у росту, сильно кущаться, колосся коротшає,
скорочується число зерен у колоссi. В окремi роки септориоз
завдає значноï шкоди врожаю пшеницi
Джерелами iнфекцiï є зараженi рослиннi залишки й насiння. З
насiннями збудник попадає на iншi поля сiвозмiни, у новi райони й
зони. Iз хворих насiнь з'являються зараженi сходи. При наявностi опадiв,
туманiв i роспикноспори iз краплями води попадають на стебла, на знову,
що утворяться листи, колосся й зерно. Розвитку хвороби сприяють
систематично, що випадають опади, i оптимальна температура (20…23њ
З). У капельножидкой волозi спори добре проростають, але можуть
проростати й при вiдноснiй вологостi понад 76%.
Септориоз розповсюджений повсюдно, але найбiльша шкода вiн наносить на
Кавказi й Украïнi. Шкiдливий в окремi роки на Нижнiй Волзi, у
Бiлорусiï, Ленiнградськоï, Псковськоï, Свердловськоï
й iнших областях
Аскохитоз.
Аскохитоз вiвса викликається грибом Ascochyta avenae ( Petr .)
Sprague et A . G . Johnson , аскохитоз пшеницi — A . horde ; Нага
(клас Deute — romycetes , порядок Sphaeropsidales ).
Гриб викликає на листах вiвса довгастi блiдо^-жовтогарячi, що
згодом бiлiють плями, з тонкою червоно-коричневою облямiвкою. Надалi
плями зливаються в суцiльнi бiлi смуги, обмеженi жилками аркуша
Пикниди з'являються на плямах не вiдразу, а через деякий час, коли плями
займають уже значну площу аркуша Пикниди, що виступають на поверхню
аркуша своïми устячками, добре помiтнi у виглядi темних крапок з
нижньоï сторони аркуша, у центрi тканини, що бiлiє.
Пикноспори довгасто^-елiптичнi, iз закругленими кiнцями, з 1
перегородкою, рiдко з 2, у масi злегка жовтуватi, 16…18 X
4…6,5 мкм.
Наприкiнцi вегетацiï на уражених листах заставляється
сумчаста стадiя — Didymella exitialis (Мск.) Muller .
Перитеции сумчастоï стадiï помiтнi на плямах у виглядi бiльших
i виступаючих плодових тiл на нижнiй сторонi аркуша й розташованi
нерiдко спiльно спикнидами.
Перитеции одиночнi або в групах, кулястi, зануренi в тканину аркуша;
сумки цилiндричнi, небагато зiгнутi, на короткiй нiжцi, iз
псевдопарафизами, 36…49 X 10…14 мкм; суперечки розташованi
як би в 2 ряди, безбарвнi, з 1 перегородкою, 9…16 X 4…5,5
мкм. Збудник захворювання зберiгається на уражених рослинних
залишках у перитециях, i поновлення iнфекцiï здiйснюється
сумкоспорами, що перезимували в перитециях. Вторинне зараження листiв
вiвса в перiод вегетацiï здiйснюється пикноспорами, що
утворяться в пикнидах у серединi липня. Гриб вражає тiльки види
Avena : A sativa , A . bizantina , A . strigosa i iншi
На листах пшеницi плями спочатку дрiбнi, округлi або неправильноï
форми, з темно-коричневою облямiвкою й бiльше свiтлим центром. Згодом
плями зливаються, охоплюють нерiдко всю пластинку аркуша. Листи стають
грязно-сiрого кольору й засихають. У центрi плям виднi чорнi крапки
пикнид гриба. Пикниди в групах, кулястi, темно-бурi, зануренi, до 165
мкм у дiаметрi; пик-носпори широко-довгастi, з 1 (рiдше 2) перегородкою,
15…23 X X 4,5…6мкм.
При сильнiй поразцi пшеницi листи передчасно вiдмирають, хворi рослини
на 10…15див нижче здорових, урожай знижується
Гриб перезимовує у формi пикнид на рослинних залишках i в озимих
посiвах на хворих вiдмерлих листах. Рано навеснi спочатку з'являються
плями на листах озимоï пшеницi, i потiм уже iнфекцiя переходить на
ярицю
Найбiльше сильно розвивається аскохитоз у роки з високим снiговим
покривом, при пiзнiй веснi й тривалому таненнi снiгу. В окремi
сприятливi роки для гриба спостерiгається загибель озимоï
пшеницi вiд аскохитоза. Крiм пшеницi, гриб вражає жито i ячмiнь
Маслинова цвiль (кладоспориоз). Вражає пшеницю й iншi хлiбнi
злаки, особливо ослабленi рослини, у перiод ïхнього дозрiвання. Збудник-
Недосконалий гриб з порядку Hyphomycetales — Cladospo — rium
herbarum Fr . Захворювання проявляється на стеблах, колоссях i
зернах, а також на старiючих листах у виглядi маслиново-чорного
бархатистого нальоту (спороношение гриба). Суперечки яйцеподiбнi,
довгастi, маслиновi або бурi, одноклiтиннi (молодi) або 2- 5-клiтиннi
(бiльше дорослi), мелкощетинистие, 12-28х6-7 мкм. Конидиеносци в пучках,
простi або розгалуженi, темно-маслиновi
Список використаноï лiтератури .
Життя рослин у шести томах. За редакцiєю А.А. Федорова. М.:
Освiта, 1976. т2.
Фiтопатологiя. За редакцiєю М.В. Горленко. Ленiнград, 1980
Попкова К.В. Практикум по сiльськогосподарськiй фiтопатологiï. М.:
Агропромиздат, 1988.
П. Рейвн, Р. еверт, С. Айкхорн — Сучасна ботанiка. М.: Мир, 1990
Яковлев Г.П. Ботанiка для вчителя. М.: Освiта, 1997
