Голосеменние рослини

Голосеменними називають рослини, якi утворять насiння, але не формують
квiток i плодiв. Насiння лежать вiдкрито й лише iнодi покритi чешуями.
Голосеменние вiдбулися вiд первинних папоротей. У цей час ця група
включає всього близько 700 видiв дерев i чагарникiв. Найбiльше
поширення мають хвойнi . Майже всi вони — дерева. Хвойнi мають
добре виражений стовбур, листи в бiльшостi хвойних твердих, голчастi
(хвой) i не обпадають; замiняються майже протягом всього життя
Розмноження хвойних на прикладi сосни Це обоеполое ветроопиляемое
рослина. На молодих стеблах утворяться два види шишок — укорочених
втеч: чоловiчi й жiночi. Чоловiчi шишки розташованi в пiдстави молодих
втеч, мають вiсь, до якоï прикрiпленi лусочки. На нижнiй сторонi
лусочок перебувають по двох пильцевих мiшка, у них формуються мiкроспори
(чоловiчi суперечки) з одинарним гаплоидним набором хромосом. З
мiкроспор формуються чоловiчi гаметофити — пильцевие зерна, що
несуть половi клiтки — спермии
Маленькi червонуватi жiночi шишки сидять на верхiвках молодих втеч.
Луски жiночих шишок попарно зростаються, i мiж ними розвивається
семязачаток. Там утвориться мегаспора (жiноча спора). У результатi
ïï багаторазового розподiлу утвориться жiночий гаметофит
яйцеклiтина й ендосперм, що згодом харчує зародок. Пилок,
принесений вiтром, попадає на луски жiночих шишок. Пильцевое зерно
проростає, спермий по пильцевой трубцi досягає яйцеклiтини й
зливається з нею — вiдбувається заплiднення.
З'єднуючись, спермий i яйцеклiтина утворять клiтку з подвiйним
(диплоидним) набором хромосом — зиготу. Це перша клiтка спорофiта.
Iз семезачатка розвивається насiння iз запасом живильних речовин,
що одягнено захисними оболонками. На другий рiк пiсля утворення
жiночоï шишки й переносу на неï мiкроспор насiння висипаються
й розносяться вiтром
Голосеменние — основа рослинного покриву ряду природних зон. 90%
лiсiв представленi рiзними видами голосеменних. Насiннями харчуються
птахи, деревина використовується в господарствi