Змiст роману Клод Симона Дороги Фландрiï

Уперше з героями роману автор знайомить нас напередоднi того, як вони в
складi французьких вiйськ, ведучих бойовi дiï проти фашистських
завойовникiв у Фландрiï, вiдступають, виявляються захопленими в
полон i вiдправленими в концентрацiйний табiр для вiйськовополонених на
територiï Германiï
Головнi героï оповiдання — парубок по iменi Жорж, капiтан де
Рейшак, його далекий родич i командир, а також ïхнi товаришi по
службi Блюм i Иглезиа, що був жокей де Рейшака, а тепер його ординарець.
Сюжет роману не має лiнiйноï композицiï. Вiн побудований
на спогадах, припущеннях дiючих осiб, а також на ïхнiй спробi
зiставити подiï, що вiдбуваються на ïхнiх очах або вiдбитi в
ïхнiй пам'ятi, з подiями полуторавековой давнини
Мати Жоржа, Сабiна, належить до бiчноï лiнiï стародавнього
дворянського роду де Рейшаков, чим неймовiрно пишається.
Ïï сiм'я живе в доставшемся ïй у спадщину фамiльному
замку. Серед iнших релiквiй i документiв, зiбраних Сабiною, у замку
зберiгається портрет одного з ïï предкiв, що, по
переказi, через невiрнiсть дружини покiнчив iз собою пострiлом з
пiстолета й був знайдений у спальнi, що прибiгла на звук пострiлу
прислугою зовсiм голим. У дитинствi Жорж iз неясною тривогою й страхом
розглядав цей портрет у позолоченiй рамi, тому що на чолi в зображеного
на ньому предка була червона дiра, звiдки струменем стiкала кров. У
нескiнченних iсторiях, розказаних йому Сабiною про де Рейшаках, нього
представлявся образ усього сiмейства. Так що Жоржу навiть не було
потреби зустрiчатися iз самим де Рейшаком, що залишився iз усього роду
зовсiм один, а за чотири роки до описуваних у романi подiй женився пiд
скандальний шепоток на Коринне, молоденькiй дiвицi досить сумнiвноï
репутацiï. Вона змусила його вийти у вiдставку з вiйськовоï
служби, купити величезний чорний автомобiль для спiльних поïздок, а
ïй — гоночну машину й скакового коня. Слiдом за придбанням
коня почалося ïï тiсне спiлкування з жокеєм Иглезиа,
людиною досить непривабливоï зовнiшностi, що викликало в де Рейшака
пекучi ревнощi. Незабаром де Рейшак був покликаний в армiю й, незважаючи
на своï пiдозри, улаштував так, щоб жокей черiд його ординарцем,
тобто як i ранiше залишився в нього вподчинении.
Жорж, виявившись в армiï, попадає пiд командування де
Рейшака, що одержує вiд Сабiни, матерi Жоржа, лист iз проханням
подбати про ïï сина. Ïï лист валить Жоржа в лють.
Вiн не встигає взяти участь у боях, оскiльки його загiн змушений
вiдступати пiд натиском супротивника. Спочатку це вiдбувається пiд
предводительством де Рейшака. Однак той усе бiльше втрачає як би
те не було бажання виконувати своï командирськi обов'язки. На думку
Жоржа, все його поводження, його фаталiзм i безтурботнiсть перед особою
небезпеки свiдчать про його бажання покласти кiнець своєму
iснуванню, оскiльки тiльки смерть Представляється йому виходом з
того положення, у яке вiн сам себе поставив, женившись чотири роки тому
на Коринне.
Кавалерiйський загiн де Рейшака пересувається по Фландрiï,
спостерiгаючи на всiх ïï дорогах слiди, залишенi вiйною.
Узбiччя засiянi трупами людей, тварин, речами, якi ïхнi хазяï
залишили на дорогах, будучи не в змозi волочити ïх за собою далi.
В одному сiльцi, де загiн зупиняється на привал чекаючи наказiв
вiд командування, Жорж i його друзi спостерiгають сутичку мiж двома
чоловiками через молоду жiнку, чоловiк якоï перебуває на
вiйнi. Брат чоловiка з рушницею намагається вiднадити вiд
своєï невiстки нахабного залицяльника й захистити честь
сiм'ï. Жорж, як йому здається, устигає помiтити
ïï молочно-блiдий силует у досвiтню годину, а iншим разом
— колихання фiранки, за якого вона? нiбито недавно стояла, i цього
йому вистачає, щоб у найважчi хвилини повноï позбавлень життя
згадувати цю дiвчину й уявляти собi, що вiн не самотнiй i зiгрiтий
теплом ïï любовi Наказу вiд командування де Рейшаку дочекатися
так i не вдається, i вiн вирiшує рушити разом зi своïм
загоном на пошуки вцiлiлих частин французькоï армiï. По дорозi
в однiй iз сiл вони' бачать жалобну процесiю. Всi ïï учасники
приймають загiн у багнети, i лише одна жiнка, зглянувшись над
кавалеристами, показує ïм шлях, вiльний вiд ворога. Незабаром
через огорожу починає, строчити автомат. Рейшак, що сидить на
конi, устигає лише оголити шаблю, але кулi наздоганяють його й вiн
гине. Кавалеристи кидаються врозсип, i Жорж продовжує шлях тiльки
з одним лише Иглезиа. Вони пробираються в порожнiй, як ïм
здається, будинок i хочуть' пiдшукати в ньому для себе який-небудь
цивiльний одяг. У будинок^-виявляється самотнiй старий, що лише
пiсля погроз погоджується дати ïï Жоржу й Иглезиа. Разом
з ними вiн добирається до найближчого постоялого двору, де всi
троє, сп'янiвши вiд ялiвцевоï горiлки, проводять нiч
Ранком Жорж i Иглезиа, вiдчувши наближення супротивника, намагаються
зникнути в лiсах. Але вислизнути ïм не вдається, ïх
вистачають i кидають у повнiсiньким полоненими французами вагон для
перевезення худоби. Кожному, хто попадає в цей вагон, що
неймовiрно повiльно рухається убiк Нiмеччини, здається, що
вiн не зможе дихати його смердючим, спертим повiтрям бiльше декiлькох
секунд. Без ïжi й питва Жоржу й Иглезиа має бути провести тут
довгi днi. Через якийсь час у той же самий вагон попадає Блюм,
товариш Жоржа по загонi. Жорж дiлить iз ним останню краюху хлiба
Всi троє незабаром виявляються в концентрацiйному таборi, де
Жорясу й Иглезиа (Блюм через якийсь час умирає) має бути
провести п'ять рокiв. У таборi життя тече за своïми законами.
Полонених використають на грабарствах, виплачуючи ïм жалюгiднi
табiрнi грошi. За провини й недбальство в роботi ïх витончено
карають. Один раз, скориставшись неуважнiстю вартового, Жорж
намагається бiгти, однак мисливцi виявляють його в лiсi
сплячоï й вiдправляють назад.
Бажаючи хоч чимсь забрати час, Жорж i Блюм намагаються витягнути в
Иглезиа новi подробицi його вiдносин з Коринной де Рейшак. Блюм
проводить паралелi мiж долями капiтана де Рейшака i його предка,
зображеного на портретi в будинку Жоржа, тому що Жорж докладно йому про
нього розповiдав. Блюм придумує всi новi й новi обставини його
життя й смертi, намагаючись через один де Рейшака зрозумiти iншого,
розiбратися в них родових рисах
Пiсля звiльнення Жорж живе в рiдному домi й працює на землi. Один
раз вiн зустрiчається з Коринной, думки про яку пiдтримували його
у хвилини важких випробувань. По ïï поводженню, а також по
поводженню Иглезиа важко затверджувати, що все сказане жокеєм про
його вiдносини з Коринной — правда
Е. В. Семина