Засоби комiчного у творi Кайдашева сiмя

Смiх над сторiнками Кайдашевоï сiмï це своєрiдний виклик
абсурдностi тiєï домашньоï вiйни, яка, по сутi,
знищує людину. Змальовуючи цю вiйну, прозаïк раз у раз
вдається до гумору ситуацiй, у яких невiдповiднiсть, контраст
форми i змiсту, дiй та обставин просто-таки разючi. Комiчнi ефекти також
забезпечуються в повiстi iронiєю й сарказмом. Часто-густо сповненi
iронiï реплiки Кайдашихи, особливо до невiсток: Лаврiне! Пiдстав
своïй жiнцi пiд ноги стiльчика, бач, не дiстане руками й до
половини дiжi. Ïдка iронiя звучить буквально в наступнiй реплiцi
Кайдашихи: Лаврiне! Утри жiнцi пiт з лоба, а то ще в дiжу покапає,
а далi звертання до сина лунає вже саркастично:
Лаврiне, утри лиш носа своïй жiнцi. Он, бач, дядьки з носа
виглядають. Так само саркастично звучать Омельковi слова, зверненi до
Кайдашихи, хоча насправдi ними вiн характеризує не свою жiнку, а
каторжнi Западинцi (пригадайте епiзод, у якому вiз перевернувся разом iз
Кайдашихою): Та тут хоч спiдницю скинь та й по яру бiгай! Нiхто не
побачить, бо щось тут i хат не гурт видно.
Ряснiють сторiнки повiстi й зниженою лексикою, особливо в порiвняннях:
Кайдашиха стала шута, як безрога корова; заквiтчалась сiном, як вiвця
репяхами; ходить так легенько, наче в ступi горох товче; у Химки очi, як
у сови, а як ходить, то наче решетом горох точить. Комiчного ефекту
автор досягає, використовуючи мовну нiсенiтницю у ворожiннi баби
Палажки: Сарандара, марандара, гаспида угас, василиска попер! Амiнь
бiжить, амiнь кричить, амiня доганяє!
Звернiть увагу, героï повiстi майже нiколи не смiються,
смiється читач, але в тiм то й рiч, що, коли вiдзвучить смiх, на
днi душi залишається сум. Смiх зi слiзьми є однiєю з
рис украïнськоï лiтератури це вiдзначав i сам I. Нечуй-
Левицький. Печально смiявся й украïнець М. Гоголь. Про Кайдашеву
сiмю можна сказати так само: це повiсть, у якiй крiзь смiх пробиваються
сльози
завдання
Про двоïсту натуру Кайдашихи свiдчить характеристика в рядку

• свекруха люта змiя: ходить по хатi, полумям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем.
• Вона не злюбила Мелащиних батькiв, i як тiльки бралась за тiмя, то згадувала Западинцi i своï розглядини в Балашiв.
• Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила ïï, як вода камiнь.
• Настали жнива. Кайдашиха запрягла Мелашку до роботи, як у вiз… Кожноï недiлi просилася Мелашка в гостi [до батькiв], i кожноï недiлi Кайдашиха знаходила для неï роботу.
• На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то пiд нею лiд мерзне; а як гляне, то од ïï очей молоко кисне.