Виклад саги Сватовство до Этайн

Пiд цiєю назвою збереглися три саги, вiдомi по Книзi Буроï Корови i Жовтiй Книзi з Лекана (XIV в.). У колишнi часи Iрландiєю правил король iз роду Племен Богинi по iменi Эохайд Оллотар (Эохайд Батько Всiх). Його також називали Дагдой, тому що вiн умiв творити чудеса й мав владу над урожаєм. Побажавши близькостi iз дружиною Элкмара, правителя Бруга, Дагда з'єднався з нею, коли чоловiк вiдправився в гостi. Дагда розсiяв нiчну тьму, зробивши шлях таким довгим, що дев'ять мiсяцiв пройшли, немов один день, i до повернення Элкмара жiнка народила сина по iменi Энгус.
Дагда вiднiс хлопчика на виховання в будинок Мидира.
Энгус перевершував всiх юнакiв чарiвним виглядом i спритнiстю в iграх. Його називали також Мак Ок (Юний), тому що мати його говорила, що воiстину молодо той, хто був зачатий на свiтанку й народився до заходу. Энгус думав, що доводиться Мидиру сином i не пiдозрював про своє спорiднення з Дагдой. Але один раз обiзвали його пасинком, що не вiдає батька з матiр'ю, i вiн у сльозах з'явився до Мидиру. Тодi Мидир привiв юнака до Эохайду, щоб визнав сина рiдний батько. Эохайд навчив його, як вiдiбрати володiння в Элкмара, i Мак Ок став правителем Бруга.
Через рiк Мидир вiдвiдав свого вихованця. На поле грали юнака. Раптом розгорiвся мiж ними суперечка, i один з них випадково виколов Мидиру око прутом з гостролиста, але на прохання Энгуса зцiлив його бог-врачеватель Диан Кехт.
Тодi захотiв Мидир близькостi з найкрасивiшою дiвчиною Iрландiï, це була Этайн Эхрайде, дочка правителя пiвнiчно-схiдного королiвства. Мак Ок прийшов до нього й запропонував викуп за наречену. Король зажадав очистити вiд лiсу дванадцять долин — i з волi Дагди за одну нiч це вiдбулося. Потiм наказав король вiдвести в море дванадцять рiк — i волею Дагди в одну нiч з'явилися рiки, про якi колись нiхто не слихивал. Тодi король сказав, що для блага землi зроблено досить i вiн хоче одержати свою частку — стiльки золота й срiбла, скiльки важить сама дiвчина. Це було зроблено, i Мак Ок повiв Этайн. Мидир був дуже задоволений своïм приймальням сином
Пройшов рiк, i Мидир став збиратися додому, де його очiкувала дружина. Мак Ок попередив названого батька, що велика влада й хитрiсть пiдступноï жiнки — знаюча Фуамнах у таємному знаннi Племен Богинi Дану.
Коли привiв Мидир королiвську дочку, Фуамнах зустрiла ïх обох ласкавими словами й запросила у своï покои. Этайн села на ложi, а Фуамнах ударила ïï прутом iз червоноï горобини, перетворивши в бiльшу калюжу. Жар вiд вогнища стяг воду, i виповз вiдтiля черв'як, що став потiм червоною мухою. Не було прекраснiше цiєï мухи на свiтi, а голос ïï був слаще пiсень волинок i рогiв. Будь-яку хворобу зцiляли краплi, що злiтали з ïï крил, спрага й голод пропадали у всякого, хто бачив ïï сяйво й вiдчував аромат. Коли обходив Мидир своï володiння, усюди супроводжувала його муха й оберiгала вiд злих намiрiв. Тодi пiдняла Фуамнах могутнiй вiтер, унесший Этайн.
Сiм рокiв не знала муха спокою — зовсiм знесилiвши, укрилася вона на груди Мак Ока. Мак Ок облачив ïï в пурпурне одiяння, оселив у скляному сонячному спокоï й став доглядати за нею, поки не знайшла вона колишню красу. Довiдавшись про любов Мак Ока до Этайн, фуамнах знову наслала вихор, що принiс муху в будинок, де бенкетували люди. Этайн упала в золоту чашу, що стояла перед дружиною Этара, i жiнка проковтнула ïï разом з питвом. Так була в другий раз зачатий Этайн. Називати ïï сталi дочка Этара — пiсля першого ïï зачаття минула тисяча й дванадцять рокiв. А Фуамнах упала вiд руки Мак Ока, тому що не простив вiн зникнення мухи

      II. Правил тодi Iрландiєю Эохайд Айрем, i пiдкорилися йому всi
      п'ять королiвств краïни. Але не було в Эохайда дружини, тому
      iрландцi не бажали ïхати до нього на свято. Эохайд повелiв
      знайти саму прекрасну дiвчину, до якоï ще не доторкався
      чоловiк, i вiдшукали йому таку — Этайн, дочка Этара. Брат
      Эохайда Айлиль воспилал до неï пристрастю й, не смiючи нiкому
      зiзнатися, занедужав вiд туги. Вiн був при смертi, коли Эохайд
      вирiшив об'ïхати свого володiння
Король залишив дружину при вмираючому братi, щоб простежила вона за належним виконанням похоронних обрядiв. Этайн щодня приходила до Айлилю, i тому легшало. Незабаром зрозумiла вона, що причина його хвороби любов. Обiцяла Этайн зцiлити Айлиля, але, не бажаючи ганьбити короля в його будинку, призначила побачення на пагорбi
Прийшла туди людина, у всьому схожий на Айлиля, i Этайн утiшила його. Ранком Айлиль став журитися, що проспав зустрiч, и' Этайн знову запросила його на пагорб. Тричi повторилося це:
Айлиль марне намагався боротися зi сном, а Этайн утiшала того, хто був схожий з ним виглядом. Нарештi зажадала вона пояснень, i незнайомець сказав, що кличуть його Мидир — вiн був чоловiком ïï, коли вона звалася Этайн Эхрайде, але ïм довелося розстатися через чари Фаумнах. Этайн вiдповiла, що пiде з ним, якщо буде отримана згода Эохайда. Коли повернулася вона в королiвськi покои, Айлиль сказав ïй, що повнiстю зцiлився як вiд хвороби, так i вiд любовi. А Эохайд зрадiв, знайшовши брата живим i здоровим
III. У ясний лiтнiй день пiднявся Эохайд Айрем на стiни Тари. Раптом
      з'явився перед ним незнайомий воïн iз золотавими волоссями й
      блакитними очами, у пурпурному плащi, з п'ятикутним списом i
      дорогоцiнним щитом. Сказав воïн, що кличуть його Мидир i
      прийшов вiн випробувати короля в грi у фидхелл. Дiстав Мидир дошку
      iз чистого срiбла iз золотими фiгурами — у кожному кутi
      ïï блищав дорогоцiнний камiнь. У заставу виставив Мидир
      п'ятдесят чудових коней, i Эохайд виграв ïх.
Наступного дня Мидир поставив на кiн п'ятдесят свиней-трьохлiткiв, п'ятдесят мечiв iз золотою рукояттю й п'ятдесят красноухих корiв. Эохайд виграв i цю заставу. Потiм запропонував Мидир грати на те, що кожний з них побажає. Эохайд погодився, але в цей день виграв Мидир i сказав, що хоче поцiлувати Этайн. Эохайд зiбрав у палацi кращих воïнiв i храбрейших чоловiкiв — обступили вони короля з Этайн, коли з'явився Мидир. Той обiйняв Этайн i вiднiс неï iз собою через отвiр у даху, а потiм усi побачили в небi над Тарою двох лебедiв
За наказом короля стали iрландцi розтрощувати чарiвнi пагорби, але обитавшие там сиди сказали, що не викрадали вони дружину Эохайда — щоб повернути ïï, потрiбно викидати щодня слiпих щенят i кошеняти. Эохайд так i надiйшов: Мидир розлютувався, але нiчого не мiг поробити й обiцяв повернути Этайн. Привели до короля п'ятдесят жiнок, схожих на Этайн особою й одягом. Довго вибирав серед них Эохайд, i нарештi здалося йому, начебто вiн довiдається дружину. Iрландцi зрадiли, однак Мидир сказав, що це його дочка вiд Этайн. Так Эохайд назавжди втратив свою дружину, а потiм був убитий Сигмалом, онуком Мидира.
Е. Д. Мурашкинцева