Про шкоду палiння й алкоголизма
Не гинь через незнання.Всi пороки вiд неробства.
Народна приказка.
Згубна Сигарета
Про шкоду палiння ськазано чимало. Однак занепокоєння вчених i
лiкарiв, викликане поширенням цiєï пагубноï звички,
росте, тому що поки ще значне число людей не вважає палiння
шкiдливим для здоров'я.
Палiння — не необразливе заняття, яке можна кинути без зусиль. Це
справжня наркоманiя, i тим бiльше небезпечна, що багато хто не приймають
у серьез.
Нiкотин — одна iз самих небезпечних отрут рослинного походження.
Птаха (горобцi, голуби) гинуть, якщо до ïхнього дзьоба всього лише
пiднести ськляну паличку, змочену нiкотином. Кролик гине вiд 1/4 краплi
нiкотину, собака вiд 1/2 краплi. Для людини смертельна доза нiкотину
становить вiд 50 до 100 мг, або 2-3 краплi.
Саме така доза надходить щодня в кров пiсля викурювання 20-25 сигарет (в
однiй сигаретi втримується приблизно 6-8 мг нiкотину, з яких 3-4
мг попадає в кров) .
Курець не гине по тому, що доза вводитися поступово, не в один прийом.
До того ж, частина нiкотину нейтралiзує формальдегiд — iнша
отрута, що втримується в тютюнi. Протягом 30 рокiв такий курець
викурює приблизно 20000 сигарет, або 160 кг тютюну, поглинаючи в
середньому 800 г нiкотину. Систематичне поглинання невеликих,
несмертельних доз нiкотину викликає звичку, пристрасть до палiння.
Нiкотин включає в процеси обмiну, що вiдбуваються в органiзмi
людини, i ставати необхiдним.
Однак якщо некуряща людина в один прийом одержить значну дозу нiкотину,
може наступити смерть. Такi випадки спостерiгалися в рiзних
краïнах. Нашим великим ученим — фармакологом Н. П. Крафковим
описана смерть парубка пiсля того, як вiн уперше в життi викурив бiльшу
сигару.
У Францiï, у Нiццi, у пiдсумку конкурсу ‘Хто бiльше викурить'
двоє ‘переможцiв', викуривши по 60 сигарет, умерли, а iншi
учасники з важким отруєнням потрапили в лiкарню.
В Англiï зареєстрований випадок, що коли довгостроково курить
40 — лiтнiй чоловiк уночi, пiд час важкоï роботи, викурив 14
сигар i 40 сигарет. Ранком йому зробилося погано, i, незважаючи на
надану медичну допомогу, вiн умер.
У лiтературi описаний випадок, коли в кiмнату, де лежав тютюн у
зв'язуваннях у порошку, поклали спати дiвчинку, i вона через кiлька
годин умерла.
Живучi в напалених примiщеннях дiти частiше й бiльше страждають
захворюваннями органiв подиху. У дiтей курящих батькiв протягом першого
року життя збiльшується частота бронхiтiв i пневмонiï й
пiдвищується ризик розвитку серйозних захворювань. Тютюновий дим
затримує сонячнi ультрафiолетовий променi, якi важливi для
зростаючоï дитини, впливає на обмiн речовин, погiршує
засвоюванiсть цукру й руйнує вiтамiн. З, необхiдний дитинi в
перiод росту. У вiцi 5-9 рокiв у дитини порушується функцiя
легенiв. Внаслiдок цього вiдбувається зниження здатностей до
фiзичноï дiяльностi, що вимагає витривалiсть i напруги.
Обстеживши понад 2 тис. Дiтей, що проживають в 1820 родинах, професор С.
М. Гавалов виявив, що в родинах, де курять, у дiтей, особливо в ранньому
вiцi спостерiгаються частi гострi пневмонiï й гострi респiраторнi
захворювання. У родинах, де не було курящих, дiти були практично
здоровi.
У дiтей, матерi яких курили пiд час вагiтностi, є схильнiсть до
припадкiв. Вони значно частiше занедужують епiлепсiєю. Дiти, що
народилися вiд курящих матерiв, вiдстають вiд своïх однолiткiв у
розумовому розвитку. Так, ученi ГДР В. Гибал i Х. Блюмберг при
обстеженнi 17 тисяч таких дiтей виявили вiдставання в читаннi, листi, а
також у росту.
Помiтно зросла кiлькiсть алергiйних захворювань. Радянськими йзакордонними вченими встановлено, що аллергизирующем дiєю
володiє нiкотин i сухi частки тютюнового диму. Вони сприяють
розвитку багатьох алергiйних захворювань у дiтей, i чим менше дитина,
тим бiльша шкода заподiює його органiзму тютюновий дим.
Палiння пiдлiткiв, у першу чергу, позначається на нервовiй i
серцевоï судинноï системах. В 12-15 рокiв вони вже ськаржаться
на отдишку при фiзичному навантаженнi. У результатi багаторiчних
спостережень французький доктор Декалзне ще 100 рокiв тому переконався,
що навiть незначне палiння викликає в дiтей недокрiв'я, розлад
травлення.
Палiння негативно впливає на успiшнiсть школяра. Число
невстигаючих зростає в тих класах, що де бiльше курять. Палiння
школярiв сповiльнює ïх фiзичний i психiчний розвиток. Стан
здоров'я, пiдiрване палiнням, не дозволяє вибрати рiд занять по
душi, домогтися успiху (наприклад, юнакам стати льотчиками,
космонавтами, спортсменами, дiвчинам — балеринами, спiвачками й
iн.) .
Палiння й школяр несумiснi. Шкiльнi роки — це роки росту як
фiзичного, так i розумового. Органiзму потрiбно багато сил, щоб
упоратися з усiма навантаженнями. Як вiдомо, навички, звички,
засвоєнi в шкiльному вiцi, самi мiцнi. Це ставитися не тiльки до
корисних, але й до шкiдливих звичок. Нiж ранiше дiти, пiдлiтки, юнаки,
дiвчини познайомляться з палiнням i почнуть курити, тим швидше звикнуть
до нього, i надалi вiдмовитися вiд палiння буде дуже важко.
Про шкоду куренья й алкоголiзму Алкоголь i палiння.
Людина часто сам собi лютий ворог.
Цицерон.
До шкiдливих звичок крiм палiння, ставитися ще бiльш пагубне споживання
алкоголю. На жаль. У життi вони дуже часто сполучаються один з одним.
Так, серед непитущого населення курцiв 40%, серед злоупотребляющих
алкоголем уже 98%.
Пияцтво ‘запалює зелене свiтло ‘ злоякiсним
новотворам. Не виключається наявнiсть в алкогольних напоях
канцерогенних речовин. Будучи гарним розчинником, алкоголь
допомагає ïхньому проникненню в органiзм. У злоупотребляющих
алкоголем, особливо в молодому вiцi, ризик розвитку рака порожнини рота
в 10 разiв вище, а якщо вони ще й курять, то в 15 разiв вище в
порiвняннi з непитущими.
Як уже говорилося, алкоголь губительно дiє на клiтки головного
мозку (у тому числi й на клiтки, що регулюють дiяльнiсть половоï
системи) i на половi центри, розташованi в спинному мозку. Одночасно
слабшає дiяльнiсть молочних залоз, а надалi вона може й
припинитися. Ученi виявили здоровi половi залiза тiльки в половини
обстежених ними хронiчно хворих алкоголiзмом. Установлено, що в
чоловiкiв, що зловживають алкоголем, вiдзначається ослаблення
потенцiï.
У жiнок алкоголь порушує вироблення полових гормонiв i дозрiвання
яйцеклiтини, менструальний цикл.
Iноземнi тютюновi монополiï рекламують сигарети з меншим змiстом
нiкотину й смол як ‘нешкiдливi для органiзму'. Iз цього приводу
Генеральний директор Нацiонального iнституту ракових захворювань доктор
А. Аптон (США) помiтив, що нетоксичною сигаретою може вважатися та,
котра не горить.
Нешкiдливого тютюну немає!
Слово Колумбу.
Важко собi представити та доброчинна змiна, що вiдбулося б у всьому
життi людський, якби люди перестали одурманювати й отруювати себе
горiлкою, вином, тютюном i опiумом Л. Н. Толстой.
‘Висадившись на берег, ми вiдправилися в глиб острова. Нас
зустрiло безлiч майже голих людей, дуже струнк i сильних, якi йшли зi
своïх сiл з палаючими головешками в руках i травою, дим якоï
вони пили. Iншi несли одну бiльшу сигару й при кожнiй зупинцi запалювали
ïï. Потiм кожний робив з ïï 3 — 4 затягування,
випуськаючи дим через нiздрi'.
Тубiльцi пригощали мандрiвникiв тютюном, причому спочатку курили самi,
потiм передавали трубку гостям. Вiдмова вiд ‘трубки миру'
хазяï розглядали як недружелюбнi дiï. Iспанцi ж не хотiли
псувати вiдносини з тубiльцями. Iмовiрно, цi iспанцi й були першими
європейцями, що пристрастилися до палiння.
На, що повернулися в Iспанiю морякiв дивилися з пiдозрою: людина
випуськає з рота й носа дим, виходить, поплутався з нечистою
силою.
Курцi завезли насiння тютюну й стали його культивувати.
Поширення тютюну зустрiчало в краïнах сильна протидiя. У Туреччинi
палiння тютюну розглядалося як порушення законiв Корана, i винуватих
саджали на кiл. Перський шах Аббас наказав спалити торговця, що завiз
тютюн у вiйськовий табiр. Римський тато Урбан VII вiдлучав вiд церкви
тих, хто курив або нюхав тютюн, а один раз за палiння сигар ченцiв
живими замурував у стiну.
У Росiю тютюн, очевидно, потрапили наприкiнцi XVI столiття й теж був
зустрiнутий не дуже привiтно. За палiння покладалося досить серйозне
покарання — вiд кийових ударiв i пороття батогом до вiдрiзання
носа й вух i посилання в Сибiр. Торговцiв тютюном чекала страта.
Але поступово заборона на палiння вiдмiнявся в однiй за iнший
краïнах. З роками до шкiдливоï звички прилучилися чоловiки,
жiнки, молодi люди, пiдлiтки й навiть дiти. Виникла мода на палiння:
сигарети, мол, надають дiвчинам особливу елегантнiсть, а юнакам
мужнiсть. Обов'язково приналежнiстю тiлi — i кiногероïв стала
сигарета.
А як лiкарi? Хiба вони не боролися проти палiння ? Безумовно, так. Але
не дуже успiшно. I от чому. Про те, що тютюн шкiдливий для здоров'я,
знали давно. Бачили, що курцiв мучить надсадний кашель, знали, що в
напаленому примiщеннi важко дихати, що тютюн заважає розумовiй
роботi. Досвiди показали, що тварини гинуть пiд дiєю нiкотину.
Тодi й народилася фраза: ‘Крапля нiкотину вбиває коня'. Якщо
бути точним, то краплею чистого нiкотину можна вбити не одну, а цiлих
три конi. Але курцi тiльки посмiювалися: видно, я мiцнiше коня, ськiльки
нiкотину спожив, а живий! Утiшали себе: тютюновий дьоготь
залишається на фiльтрi.
Лiкарi також з'ясували, що рiст числа курящих паралельно збiльшує
кiлькiсть небезпечних хвороб. Починаючи з початку 1960 рокiв, сталi
публiкувати в газетах i журналах результати наукових дослiджень. I люди
жахнулися! Виявляється: якщо людина курить у день вiд 1 до 9
сигарет, то ськорочує своє життя (у середньому) на 4,6 роки
в порiвняннi з некурящими; якщо курить вiд 10 до 19 сигарет, то на 5,5
року ; якщо викурених 20 до 39 сигарет — на 6,2 роки.
Установили, що люди що почали курити до 15 лiтнього вiку, умирають вiд
раку легенiв в 5 разiв частiше, нiж тi якi почали курити пiсля 25 рокiв.
Довгостроково й багато курящi в 13 разiв частiше занедужують
стенокардiєю, в 12 iнфарктом мiокарда, в 10 разiв — виразкою
шлунка й в 30 разiв раком легенiв.
Немає такого органа, який би не дивувався тютюном: бруньки й
сечовий мiхур, половi залози й кровоноснi посудини, головний мозок i
печiнка.
Ученi з'ясували, що палiння у ДВА рази небезпечнiше для зростаючого
органiзму, чим для дорослого. Смертельна доза для дорослоï людини
втримується в однiй пачцi сигарет, якщо неï викурити вiдразу,
а для пiдлiткiв полпачки. Були навiть зареєстрованi випадки смертi
пiдлiткiв вiд пiдряд викурених двох трьох сигарет через рiзке
отруєння життєво важливих центрiв, у результатi якого
наступала зупинка серця й припинявся подих.
Серце в курящi робить у добу на 15 тисяч ськорочень бiльше, а харчування
органiзму киснем i iншими необхiдними речовинами вiдбувається
гiрше, тому що пiд впливом тютюну кровоноснi посудини в пiдлiтка
стиськуються. От чому в курящих хлопцiв слабшає пам'ять, от чому
серед них частiше зустрiчаються погано встигаючi.
Ученi з'ясували, що в тютюнi втримується маса отруйних речовин.
Серед них найбiльш вiдомий нiкотин: по своïй отруйностi вiн
дорiвнює синильнiй кислотi.
Окис вуглецю (вигарний газ) вступає в з'єднання з
гемоглобiном, що є переносником кисню. При палiннi
вiдбувається рiзке зменшення змiсту кисню в кровi. А це дуже важко
переносить головний мозок пiдлiтка. Амiак дратує слизувату
оболонку рота, гортанi, трахеï, бронхiв. От чому в курцiв не
рiдкiсть рихлость ясен, ранки в ротi, часто заповнює зев, що
приводить до виникнення ангiн. Вiд тривалого палiння вiдбувається
звуження голосовоï мети, з'являється осиплость голосу.
В останнi роки вченi придiляють пильну увагу речовинам, що викликають
рак. До них у першу чергу, ставляться бензопирен i радiоактивний iзотоп
полонiй-210. Якщо курець набере в рот дим, а потiм видихне його через
хустку, то на бiлiй тканинi залишиться коричнева пляма. Це i є
тютюновий дьоготь. У ньому особливо багато речовин зухвалих рак. Якщо
вухо кролика кiлька разiв змазати тютюновим дьогтем, то у тварини
утвориться ракова пухлина.
Важко навiть перелiчити шкiдливi речовини, що втримуються в тютюнi,
ïх адже нарахували майже 1200!
Протягом декiлькох рокiв ученi проводили спостереження над 200 курящими
й 200 некурящими школярами. А тепер подивимося, якими виявилися
порiвняльнi результати.
тютюн дiє набагато сильнiше: в'яне шкiра, швидше сипне голос.
За останнi десятилiття вченi з'ясували, що в людей не курящих стали
виявлятися хворобi, властивим курцям. Причина? Не курящi люди тривалий
час перебували в примiщеннi разом з курцями. При палiннi в органiзм
людини проникає 20-25% отруйних речовин, а 50% разом з видихуваним
димом надходять у повiтря. А ïм дихають навколишнi. Виходить, що не
курящi ‘курять'. З'явився навiть спецiальний термiн —
‘пасивне' палiння.
Навiть у США, при всьому засиллi тютюновоï реклами, десятки
мiльйонiв американцiв кинули курити. Теж саме вiдбувається й в
Англiï, Швецiï й Фiнляндiï. Норвегiя твердо вирiшила
стати некурящими нацiями до нового столiття.
У багатьох краïнах прийнятi закони, запрещающии пiдлiткам курити.
У нашiй краïнi не можна курити в Палацах спорту, басейнах,
спортзалах, навчальних i медичних закладах, санаторiях i курортах, i на
транспортi.
Так чому ж все-таки продають сигарети в кiоськах? Так тому, що на жаль,
категоричним заборонам не завжди вплинеш на запеклого курця. Усякого
роду саморобки, сурогати куди шкiдливiше, нiж тютюн, приготовлений у
фабричних умовах. Просто заборонити людям курити, напевно, ще не
можливо, а от переконати кинути курити можна.
Шкода тютюну доведена, багато з людей кинули курити, iде боротьба проти
‘пасивного ‘ палiння'… Прихильники ж тютюну часто
посилаються на те, що багато видатних людей, наприклад, Дарвiн, Ньютон,
А. М. Горький, композитор С. В. Рахманiнов i навiть учений-терапевт IЗ.
П. Боткiн — курили. Виходить, палiння не заважало ïм досягти
успiхiв? Хочу привести тут деякi висловлення вiдомих дiячiв культури й
науки. Письменник А. Дюма — молодший: ‘…я вiдклав свою
сигарету й заприсяг, що нiколи не буду курити. Цю клятву я твердо
стримав i цiлком переконаний, що тютюн шкодить мозку так само виразно,
як i алкоголь'. Л. Н. Толстой, кинувши курити, ськазав так: ‘я
став iншою людиною. Просиджую по п'яти годин пiдряд за роботою, встаю
зовсiм свiжим, а колись, коли курив, почував утому, запаморочення,
нудоту, туман у головi…'. Великий лiкар С. П. Боткiн був запеклим
курцем. Умираючи, ще порiвняно не старим (57рокiв) , вiн ськазав:
‘Якби я не курив, то прожив би 10-15 рокiв ‘. Ськiльки б ще
вiн зробив би для науки, для порятунку людей, але, на жаль, не зумiвши
позбутися вiд своïй пагубнiй звичцi, не змiг урятувати й себе.
А от думка найбiльшого шахiста А. Алехина: ‘…нiкотин
ослабляюще дiє на пам'ять, руйнує нервову систему й
послабляє силу волi — здатнiсть, настiльки необхiдну для
шахового майстра. Я можу ськазати, що сам одержав упевненiсть у виграшi
матчу за свiтову першiсть лише тодi, коли вiдучився вiд пристрастi до
тютюну ‘.
Так говорили про шкоду палiння для розумовоï роботи дорослоï
людини видатнi люди. Якщо ж вести мову про пiдлiткiв, то потрiбно
заявити бiльш категорично: РОЗУМОВА ПРАЦЯ Й ПАЛIННЯ — НЕСУМIСНI!
Багаторазовий чемпiон краïни по ковзанах И. Аниканов писав:
‘уважаю, що моï спортивнi досягнення в чималому ступенi
пов'язанi з повним утриманням вiд палiння. Моя гаряча рада всiм —
вiдмовитися вiд цiй шкiдливiй звичцi. Прислухатися до цiєï
ради. При першому палiння першит у горлi, приськорено б'ється
серце, у ротi з'являється противний смак. Всi цi неприємнi
вiдчуття, пов'язанi з першою сигаретою, не випадковi. Це захисна реакцiя
органiзму, i треба нею ськористатися — вiдмовитися вiд
наступноï сигарети. Поки не наступила година, коли зробити це буде
не так легко.
Подумай про те, що ми тобi розповiли. Якщо ти вважаєш, що шкода,
наносимий палiнням твоєму здоров'ю маячить десь далеко, а може
бути, i взагалi мине тебе, — ти помиляєшся. Подивися уважно
на курящу дiвчину, на колiр ïï особи, шкiру, пальцi, зуби,
зверни увагу на ïï голос. Ти можеш помiтити зовнiшнi ознаки
тютюновоï iнтоксикацiï.
Деякi вважають, що сигарета надає дiвчини елегантнiсть. Ськорiше,
вона надає ïй вульгарнiсть.
Дуже важливо, що б ти зараз зрозумiла, що в майбутньому, коли ти станеш
матiр'ю, шкода, наносимий палiнням твоєму здоров'ю сьогоднi, може
непоправно вiдбитися на розвитку дитини й ще задовго до народження.
Подумай, дiвчинка, пр всiм це. Будь розумноï й утримайся вiд
сигарети.
Усього одна чарка.
Алкоголiзм робить бiльше спустошення, чим три iсторичних бичi, разом
узятi: голод, чума, i вiйни.
У. Гладстон У далекiй давнинi познайомилася людина з незвичайною
звеселяючою дiєю деяких напоïв. Саме звичайне молоко, мед,
соки плодiв, постоявши на сонце, мiняли не тiльки свiй зовнiшнiй вигляд,
смак, але здобували здатнiсть збуджувати, вселяти вiдчуття легкостi,
безтурботностi, благополуччя. Не вiдразу люди помiтили, що наступного
дня людин розплачувався головним болем, розбитiстю, дурним
настроєм. Зрозумiло, нашi далекi предки й догадуватися не могли
якого страшного ворога вони придбали. На жаль, Сумнi наслiдки вживання
спиртного залучали до себе менше уваги, чим полiпшення настрою, що
супроводжує вживанню алкоголю.
У мiфах, легендах i казках древнього миру — усюди фiгурує
вино, сп'янiння, розгул. Пияцтво процвiтало, а за ним iшли його незмiннi
супутники — розпуста, злочини, важкi хвороби.
Основним дiючим початком сп'янiння будь-якого напою був алкоголь
етиловий, або винний, спирт.
Прийнятий усередину вiн через 5 -10 мiнут всмоктується в кров i
розноситися по всьому органiзмi. Алкоголь — отрута для будь-
якоï живоï клiтки. Проникнувши в органiзм алкоголь, дуже
незабаром розбудовує роботу тканин i органiв. Швидко згоряючи, вiн
вiднiмає в них кисень i воду. Клiтки зморщуються, дiяльнiсть
ïх утрудняється. При значному й частому влученнi алкоголю в
органiзм клiтки рiзних органiв зрештою, погибают. пiд дiєю
алкоголю порушуються чи ледве не всi фiзiологiчнi процеси в органiзмi, а
це може привести до важких захворювань.
Перероджується тканина печiнки, бруньок, серця, посудин i iн.
Швидше й губительнее всього алкоголь дiє на клiтки головного
мозку, при цьому, у першу чергу, страждають вищi вiддiли мозку. швидко
доставлений потоком кровi до головного мозку, алкоголь проникає в
нервовi клiтки, при цьому руйнується, у результатi чого зв'язок
мiж рiзними вiддiлами мозку розбудовується.
Алкоголь впливає також на кровоноснi посудини, що несуть кров до
мозку. Спочатку вони розширюються, i насичена алкоголем кров бурхливо
доливає до мозку, викликаючи рiзке порушення нервових центрiв. От
звiдки надмiрно веселий настрiй i розв'язнiсть людини, що п'янiє.
Ученi з'ясували, що пiд впливом спиртних напоïв у корi бiльших
пiвкуль головного мозку в слiд за порушенням, що пiдсилюється,
наступає рiзке ослаблення процесiв гальмування. Кора
перестає контролювати роботу нижчих, так званих пiдкiркових
вiддiлiв мозку. От чому сп'янiла людина як би втрачає контроль над
собою й критичне вiдношення до свого поводження, втрачаючи стриманiсть i
ськромнiсть, вiн говорить i робить те, чого не ськазав i не зробив би у
тверезому станi. Кожна нова порцiя спиртного усе бiльше паралiзує
вищi нервовi центри, немов зв'язуючи ïх i не дозволяючи втручатися
в хаотичну дiяльнiсть рiзко збуджених вiддiлiв мозку.
Вiдомий росiйський психiатр С. С. Корсакiв так описує цей стан:
‘сп'янений не думає про наслiдок своïх слiв i дiй i
ставитися до них украй легковажно…Страстi й дурнi спонукання
виступають без усякого прикриття й спонукають до бiльш-менш диких
учинкiв ‘. Але ж у нормальному станi та ж людина може бути й добре
вихованим i ськромним навiть соромливим. Усе в його особистостi, що
стримується вихованням, навичкам пристойностi, начебто вилазить
назовнi. У станi сп'янiння людина може вибовкати будь-яку таємницю
; вiн втрачає пильнiсть, перестає бути обережним. Не даром
говоритися: ‘Що у тверезого на розумi, то в п'яного мовою'.
Те, що ми в побутi благодушно називаємо сп'янiнням, по сутi,
є не що iнше, як гостре отруєння алкоголем, з усiма
наслiдками, що випливають звiдси. Добре, якщо через певний час органiзм,
що звiльнився вiд отрути, поступово вертається до нормального
стану. А якщо пияцтво триває, i новi порцiï алкоголю
систематично надходять в органiзм? Що тодi?
Ученi з'ясували, що алкоголь, уведений в органiзм не вiдразу виводитися
вiд туди, i якась кiлькiсть цiєï речовини продовжує
своя шкiдлива дiя на органи в плинi 1-1- 2 днiв, а в деяких випадках i
бiльше. Алкоголь викликає приємний, пiднятий настрiй, а це
спонукає до повторного вживання спиртного напою. На початку при
бажаннi й твердостi характеру ще можна вiдмовитися вiд вина. У
противному випадку пiд впливом алкогольноï iнтоксикацiï (та й
угод друзiв) воля слабшає, i людина вже не може протистояти потягу
до алкоголю. пiд впливом алкоголю одержують простiр iнстинкти,
послабляється воля й самоконтроль, i нерiдко люди роблять провини
й помилки, у яких каються все життя.
Дуже небезпечний алкоголь для юних, особливо для дiвчин, оськiльки
ïхнiй органiзм у перiод росту легше пiддається впливу
наркотикiв. З незапам'ятних часiв нашi предки вважали єдино
придатними напоями для дiтей воду й молоко. У древнiй Грецiï й Римi
юнакам до певного вiку взагалi заборонялося пити вино.
Алкоголь впливає на потомство. Про це знали ще в далекiй давнинi.
У Грецькiй мiфологiï богиня Юнона народила вiд сп'янiлого Юпiтера
кульгавого Вулкана. Правитель Спарти Ликург забороняв у день весiлля
вживання спиртних напоïв пiд погрозою важкого покарання. Гiппократ
указивал. що причиною iдiотизму, епiлепсiï й iнших нервово
психiчних захворювань є пияцтво батькiв, якi пили вино в день
зачаття.
Питущi (особливо жiнки) пiд впливом алкоголю робляться розв'язними,
балакучими, нестриманими, не досить критичними до свого поводження. У
п'яному видi жiнки втрачає сором, жiноче достоïнство, вона
схильна до легковажного поводження, половоï розбещеностi. Наслiдок
випадкових полових зв'язкiв, що наступили в результатi сп'янiння,
бувають трагичними.
Венеричнi захворювання, народження не повноцiнних дiтей — це адже
не тiльки слова, за ними покалiчене, безрадiсне життя.
Якщо пияцтво — результат неправильного виховання, слабовiлля,
розбещеностi, наслiдування дурним звичкам, то алкоголiзм —
серйозна хвороба, що вимагає спецiального лiкування. Потрiбнi
бiльшi зусилля, що б перевиховати людини, що зловживає алкоголем.
Не рiдко цi умови виявляються даремними. Немає нi чого ужаснее
чоловiка — п'яницi, що змушує страждати дружину й дiтей.
Ти вже настiльки доросла, що повинна вмiти вибирати друзiв. У
твоєму оточеннi не повинне бути людей, що не представляють собi
задоволення без чарки. не говорячи вже про те, що сама ти повинна
уникати вживання спиртного. Треба знайти в собi мужнiсть протистояти
тим, хто намагається схилити тебе до вживання спиртного. Всi цi
застiлля з обов'язковим ‘пити до дна', ‘штрафними' для
спiзнiлих — доля обивателiв. На жаль велика сила iнерцiï, що
втягує в сферу обов'язкових випивок. Хто, як не жiнка, повинен
боротися iз цим не тiльки особисто, але й суспiльним злом! Навколо
кожного алкоголем, що зловживає, повинна бути створена атмосфера
осуду й нетерпимостi. Уникай вечiрок, що збираються з метою випити, i
людей, що не представляють собi веселощi без випивки.
Дослiдження вчених довели, що в юнакiв i дiвчин алкоголiзм як важка,
важко вилiковна хвороба виникає й розвивається в ЧОТИРИ рази
швидше, нiж у дорослих. Руйнування особистостi також вiдбувається
набагато швидше.
Думаю, що висновок тобi зробити не важко: нiколи й не при яких
обставинах не пригублюй провина, навiть якщо це запропонують тобi
близькi люди — товаришi й рiднi.
Не зайва рiч повторити, що при вживаннi вина в дiвчин i юнакiв дивуються
всi органи, але особливо ранимi центральна нервова система, рiзко
падає пам'ять, порушується психiка, знижується
контроль за своïми дiями… У колонiï неповнолiтнiх
правопорушникiв менi довелось розмовляти з колонiстами.
Виявляється, на багатьох з них гарнi характеристики, вони прилежно
вчилися, захоплювалися цiкавими справами, читали книги, а привело
ïх сюди, у колонiю, вино, ‘усього ськлянка', як говорять
вони. Вед злочину, зробленi в стан сп'янiння, носять обтяжений характер
i особливо строго карається.
Деякi школярi прилучаються до чарки старшими за вiком хлопцями,
подругами: не зручно, мол, не пiдтримати компанiю.
Так, у цих обставинах, безумовно, потрiбне мужнiсть, твердiсть характеру
й здоровий розум.
