Анатомiя центральноï нервовоï системи

Тема: Сiра й бiла речовина головного мозку

1 БIЛА РЕЧОВИНА ПIВКУЛЬ.

Весь простiр мiж сiрою речовиною мозковоï кори й базальних ядер
зайнято бiлою речовиною. Бiла речовина пiвкуль утворена нервовими
волокнами, що зв'язують кору од ний звивини з корою iнших звивин
своєï й протилежноï пiвкуль, а також з нижележащими
утвореннями. Топографичеськи в бiлiй речовинi розрiзняють чотири
частини, не рiзко вiдмежованi друг вiд друга: 1) бiла речовина у
звивинах мiж борознами; 2) область бiлоï речовини в зовнiшнiх
частинах пiвкулi пiвовальний центр (centrum semiovale) ; 3) променистий
вiнець (corona radiata) , утворений променеподiбно розбiжними волокнами,
що входять у внутрiшню капсулу (capsula interna) i покидающими неï;
4) центральна речовина мозолистого тiла (corpus callo sum) ,
внутрiшньоï капсули i довгi асоцiативнi волокна.

Нервовi волокна бiлоï речовини дiлять на асоцiативнi,
комиссуральние й проекцiйнi.

Асоцiативнi волокна зв'язують мiж собою рiзнi дiлянки кори того самого
пiвкулi. Вони роздiляються на короткi й довгi. Короткi волокна зв'язують
мiж собою сусiднi звивини у формi дугоподiбних пучкiв. Довгi асоцiативнi
волокна з'єднують бiльше вiддаленi друг вiд друга дiлянки кори.

Комиссуральние волокна, що входять до ськладу мозкових комиссур, або
спайок, з'єднують не тiльки симетричнi крапки, але й кору, що
належить рiзним часткам протилежних пiвкуль.

Бiльшiсть комиссуральних волокон iде в ськладi мозолистого тiла, що
зв'язує мiж собою частини обох пiвкуль, що ставляться
neencephalon. Двi мозковi спайки, commissura an terior i commissura
fornicis, набагато менше по своïм разме рам ставляться до нюхового
мозку rhinencephalon i соединя ют: commissura anterior — нюховi
частки й обидвi парагиппо кампальние звивини, commissura fornicis
— гиппокампи.

Проекцiйнi волокна зв'язують кору пiвкуль великого мозку з нижележащими
утвореннями, а через них з периферiєю.

Цi волокна дiлять на доцентровi (висхiднi, кортикопетальние,
афферентние) , що проводять порушення в напрямку до кори, i вiдцентровi
(спаднi, кортикофугальние, ефферентние) . Проекцiйнi волокна в бiлiй
речовинi пiвкулi ближче до кори утворять променистий вiнець, i потiм
головна частина ïх сходиться у внутрiшню капсулу, що являє
собою шар бiлоï речовини мiж чечевицеобразним ядром (nucleus
lentiformis) з одного боку, i хвостатим ядром (nucleus caudatus) i
таламусом (thalamus) — з iншоï. На фронтальному розрiзi мозку
внутрiшня капсула має вигляд бiлоï смуги, що косо йде,
триваючоï в нiжку мозку. У внутрiшнiй капсулi розрiзняють передню
нiжку (crus anterius) , — мiж хвостатим ядром i передньою
половиною внутрiшньоï поверхнi чечевицеобразного ядра, задню нiжку
(crus posterius) , — мiж таламусом i задньою половиною
чечевицеобразного ядра й колiна (genu) , що лежить на мiсцi перегину мiж
обома частинами внутрiшньоï капсули. Проекцiйнi волокна по
ïхнiй довжинi можуть бути роздiленi на наступнi три системи,
починаючи iз самих довгих:

1. Tractus corticospinalis (pyramidalis) проводить руховi вольовi
iмпульси до м'язiв тулуба й кiнцiвок.

2. Tractus corticonuclearis — провiднi шляхи до рухових ядер
черепних нервiв. Тому що всi руховi волокна зiбранi на невеликому
просторi у внутрiшнiй капсулi (колiно й переднi двi третини
ïï задньоï нiжки) , те при ушкодженнi ïх у цьому
мiсцi спостерiгається однобiчний паралiч протилежноï
сторони тiла.

3. Tractus corticopontini — шляхи вiд мозковоï кори до ядер
мосту. За допомогою цих шляхiв кора великого мозку робить гальмуючий
i регулюючий вплив на дiяльнiсть мозочка. 4. Fibrae thalamocorticalis
et corticothalamici — волокна вiд таламуса до кори й назад вiд
кори до таламуса.

1 СIРА РЕЧОВИНА ПIВКУЛI.

Поверхня пiвкулi, плащ (pallium) , утворена дорiвнює мiрним шаром
сiроï речовини товщиною 1,3 — 4,5 мм, що мiстить нервовi
клiтки. Поверхня плаща має дуже ськладний малюнок, що
ськладається з борозен, що чергуються мiж собою в рiзних
напрямках, i валикiв мiж ними, називаних звили нами, gyri. Величина й
форма борозен пiддаються значним iндивiдуальним коливанням, внаслiдок
чого не тiльки мозок рiзних людей, але навiть пiвкулi однiєï
й тоï ж особини по малюнку борозен не цiлком схожi.

Глибокими постiйними борознами користуються для подiлу кожноï
пiвкулi на бiльшi дiлянки, називанi частками, lo bi; останнi у свою
чергу роздiляються на часточки й звивини. Видiляють п'ять часток
пiвкулi: лобова (lobus frontalis) , тiм'яна (lobus parietalis) ,
ськронева (lobus temporalis) , потилична (lobus occipitalis) i часточка,
схована на днi латеральноï борозни, так званий острiвець (insula) .

Верхнелатеральная поверхня пiвкулi розмежована на частки за допомогою
трьох борозен: латерального, центральноï й верхнього кiнця тiм'яно-
потиличноï борозни. Латеральна борозна (sulcus cerebri lateralis)
починається на базальнiй поверхнi пiвкулi з латеральноï ямки
й потiм переходить на верхнелатеральную поверхня. Центральна борозна
(sulcus cenrtalis) починається на верхньому краï пiвкулi i
йде вперед i долiлиць. Дiлянка пiвкулi, що перебуває поперед
центральноï борозни. Ставиться до лобовоï частки; частина
мозковоï поверхнi, що лежить позаду вiд центральноï борозни,
становить тiм'яну частку. Задньою границею тiм'яноï частки служить
кiнець тiм'яно-потиличноï борозни (sulcus parietooccipitalis) ,
розташованоï на медiальнiй поверхнi пiвкулi.

Кожна частка ськладається з ряду звивин, називаних в окремих
мiсцях часточками, якi обмежуються борознами мозковоï поверхнi.

Лобова частка. 0 У задньому вiддiлi зовнiшньоï поверхнi
цiєï частки проходить sulcus precentralis майже паралельно
напрямку sulcus centralis. Вiд ïï в поздовжньому напрямку
проходять двi борозни: sulcus frontalis superior et sulcus fronta lis
inferior. Завдяки цьому лобова частка роздiляється на чотири
звивини. Вертикальна звивина, gyrus precentralis, перебуває мiж
центральною й прецентральною борознами. Горизонтальними звивинами
лобовоï частки є: верхня лобова (gyrus frontalis superior) ,
середня лобова (gyrus frontalis medius) i нижня лобова (gyrus frontalis
inferior) .

Тiм'яна частка. На нiй приблизно паралельно центральнiй борознi
розташовується sulcus postcentralis, сливающа яся звичайно з
sulcus intraparietalis, що йде в горизонтальному напрямку. Залежно вiд
розташування цих борозен тiм'яна частка роздiляється на три
звивини. Вертикальна звивина, gyrus postcentralis, iде за центральною
борозною в одному напрямку iз прецентральною звивиною. Вище меж
тiм'яноï борозни мiститься верхня тiм'яна звивина, або часточка
(lobulus parietalis superior) , нижче — lobulus parieta lis
inferior.

Ськронева частка. Латеральна поверхня цiєï частки має
три поздовжнi звивини, вiдмежованi друг вiд друга sulcus temporalis
superior i sulcus temporalis inferior. Мiж верхнiми й нижньоï
ськроневими борознами простягається gyrus tempora lis medius.
Нижче ïï проходить gyrus temporalis inferior.

Потилична частка. 0 Борозни латеральноï поверхнi цiєï
частки мiнливi й непостiйнi. З них видiляють идущую поперечно sulcus
occipitalis transversus, що з'єднується звичайно з кiнцем
межтеменной борозни.

Острiвець. Ця часточка має форму трикутника. Поверхня острiвця
покрита короткими звивинами.

Нижня поверхня пiвкулi в тiй ïï частинi, що лежить кпереди вiд
латеральноï ямки, ставиться до лобовоï частки.

Тут паралельно медiальному краю пiвкулi проходить sulcus olfactorius. На
заднiй дiлянцi базальноï поверхнi пiвкулi виднi двi борозни: sulcus
occipitotemporalis, що проходить у напрямку вiд потиличного полюса до
ськроневого й обмежуюча gyrus occipitotemporalis lateralis, i идущая
паралельно ïй sulcus collateralis. Мiж ними розташовується
gyrus occi pitotemporalis medialis. Медиально вiд колатеральноï
борозни розташованi двi звивини: мiж заднiм вiддiлом цiєï
борозни й sulcus calcarinus лежить gyrus lingualis; мiж переднiм
вiддiлом цiєï борозни й глибокоï sulcus hippocampi
лежить gyrus pa rahippocampalis. Це звивина, що примикає до
стовбура мозку, перебуває вже на медiальнiй поверхнi пiвкулi.

На медiальнiй поверхнi пiвкулi перебуває борозна мозолистого тiла
(sulcus corpori callosi) , що йде безпосередньо над мозолистим тiлом i
триваючим своïм заднiм кiнцем у глибоку sulcus hippocampi, що
направляється вперед i донизу. Параллельно й вище цiєï
борозни проходить по 5 медiальнiй поверхнi пiвкулi sulcus cinguli.
Парацентральной часточкою (lobulus paracentralis) називається
невелика дiлянка над язичковою борозною. Кзади вiд парацентральной
часточки перебуває чотирикутна поверхня (так зване предклинье,
precuneus) . Воно ставиться до тiм'яноï частки. За предклинья
лежить вiдособлена дiлянка кори, що ставиться до потиличноï частки,
— клин (cuneus) . Мiж язичковою борозною й борозною мозолистого
тiла простягається поясна звивина (gy rus cinguli) , що за
допомогою перешийка (isthmus) триває в парагиппокампальную
звивину, що закiнчується гачком (uncus) . Gyrus cinguli, isthmus i
gyrus parahippocam palis утворять разом ськлепiнну звивину (gyrus
fornicatus) , що описує майже повне коло, вiдкритий тiльки знизу й
попереду. Ськлепiнна звивина не має вiдносини нi до
однiєï iз часток плаща. Вона ставиться до лимбичеськой
областi. Лимбичеськая область — частина новоï кори пiвкуль
великого мозку, що займає поясну й парагиппокампальную звивини;
входить до ськладу лимбичеськой системи. Розсовуючи край sulcus
hippocampi, можна бачити вузьку зазубрену сiру смужку, що
представляє собою рудиментарну звивину gyrus dentatus.

Л И Т Е Р А Т У Р А: 1. Бiльша медична енциклопедiя. т. 6, М., 1977 р.

2. Бiльша медична енциклопедiя. т. 11, М., 1979 р.

3. М. Г. Прирiст ваги, Н. К. Лисенков, В. И. Бушкович. Анатомiя людини.
М., 1985 р.