VI. Лексика i фразеологiя. 18. Словникове багатство украïнськоï мови



Наша мова складається зi слiв. Сукупнiсть усiх слiв
украïнськоï мови становить ïï лексику або
словниковий склад, до якого входять усi вiдомi в нiй слова, що
вживаються у найрiзноманiтнiших галузях суспiльного життя. Скiльки ж
слiв нараховує украïнська мова? Точноï цифри
немає, оскiльки пiдрахувати ïх кiлькiсть практично неможливо,
адже мова постiйно поновлюється як за рахунок власних, так i за
рахунок iншомовних слiв. За приблизними пiдрахунками вчених ïï
словниковий склад налiчує не менше пiвмiльйона лексем.

Украïнська мова одна з найрозвиненiших мов свiту, про що свiдчить
величезний запас слiв. ïï звукова i граматична системи
вiдзначаються чiткiстю й стрункiстю, а милозвучнiстю вона
поступається хiба що iталiйськiй.

Активна i пасивна лексика сучасноï украïнськоï
лiтературноï мови

У процесi розвитку украïнськоï мови постiйно
вiдбувається ïï поповнення новими словами i в той же час
перехiд частини слiв до пасивного складу мови. Цi два процеси є
поступовими i довготривалими. Наприклад, слово шолом довгий час
вживалося дуже часто, потiм почало використовуватися рiдше, оскiльки цей
предмет почав виходити з ужитку, а потiм i зовсiм зникло iз активного
словникового запасу мовцiв.

Активна лексика це часто вживанi слова, якi забезпечують повсякденнi
потреби мовця i поширенi в загальнонародному вжитку: земля, сонце, хлiб,
червоний, ходити, вiн, вона, високо та iн. Крiм тою, до активноï
лексики належать спецiальнi термiни, якi щоденно вживаються
представниками певних професiй, використовуються у спецiальнiй
лiтературi й зрозумiлi не всiм носiям украïнськоï мови.
Наприклад, до складу активноï лексики сучасноï
украïнськоï лiтературноï мови належить величезна за
своïм обсягом медична термiнологiя, якою оперують лише представники
медичних спецiальностей, а широкому колу населення вона незнайома:
iшурiя, гномонiоз, ангулiт, мастоïдит, фотопсiя, нефрит, хондроцит,
еклампсiя, конформацiя тощо.

‘* Юшук I .П. Мова наша украïнська . — К 2001. —
С. 7.

До пасивноï лексики належать слова, якi вже не вживаються у
щоденному спiлкуваннi або ж вживаються дуже рiдко. Це застарiлi слова i
новi слова (неологiзми). Застарiлi слова умовно можна подiлити на двi
групи: слова архаïзми, що виступають синонiмами до сучасних слiв:
зело дуже, тать злодiй, подiï човни, либонь мабуть, зрити бачити та
iсторизми, що називають зниклi з ужитку предмети старовини, явища чи
поняття: жупан, хорунжий, грибниця, воєвода, терем, ключниця,
платно, свiтлиця.

Неологiзми новi слова, якi входять у загальний ужиток. На вiдмiну вiд
архаïзмiв, що виходять iз ужитку, неологiзми поповнюють словниковий
склад мови, в яку потрапляють у всi перiоди ïï розвитку.
Статус неологiзму буде притаманним слову до тих пiр, доки воно не стане
загальновживаним, стане зрозумiлим усiм i перестане сприйматись як нове.
Наприклад, слова комп'ютер, пейджер, ксерокс певний час були
неологiзмами, але зараз як неологiзми вони не сприймаються, оскiльки
активно увiйшли у загальний ужиток.

Подякувати Помилка?

Дочати пiзнiше / подiлитися