Мiсце i значення творчостi В. Симоненка в украïнськiй лiтературi

Поезiя Василя Симоненка вийшла з глибин народного життя, з мужностi народу, з його горя i героïчноï боротьби. Не судилося його таланту розкритися повнiстю, але те, що вiн створив, житиме вiчно. Простотою, щирiстю вислову, глибоким проникненням у душу людини зачаровує поезiя В. Симоненка. Читаючи його твори, вiдчуваєш дух патрiотичноï самопожертви i непокори, могутнiй вибух пристрастi i гнiву, любовi i ненавистi.
Одержимий любов'ю до матерi-Украïни, вiн i нас закликає любити Вiтчизну, дорожити нею:
Не шкодуй добра, менi, людинi, Щастя не жалiй моïм лiтам - Все одно тi скарби по краплинi Я тобi закохано вiддам.
Художня палiтра поета багатюща. Вiн смiливо випробовував себе в рiзних жанрах. У його творчому доробку є i твори громадянськоï лiрики, й iнтимнi поезiï. Василь Симоненко - тонкий лiрик. Його поезiï - звернення до вiчних цiнностей людства: кохання, дружби, подружньоï вiрностi. ïх значущiсть у тому, що кожен знаходить у них своє, близько до серця приймає долю лiричних героïв.
Iз-пiд пера поета вийшли i дошкульнi сатиричнi епiтафiï, i твори такого улюбленого народом жанру, як байка. Вiн також писав вiршованi жарти i казки для дiтей. Творчий дiапазон В. Симоненка досить широкий, про що свiдчить i поезiя, i художня проза.
Мудро сказав про мiсце i роль В. Симоненка в лiтературi, про значення його поезiï Олесь Гончар: "Серед лiтераторiв трапляються й такi, без яких ïхня доба могла б спокiйно обiйтись, нiчого iстотного не втративши. А є такi, що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм i борiнь, вiдтворюють у собi самий дух епохи..." Саме до таких митцiв i належить Василь Симоненко. Його творчiсть давно стала часткою нашого буття, часткою повiтря, яким ми дихаємо, i тих ландшафтiв, що нас чарують, i помислiв, якими живемо.
Не змеркла з лiтами зоря майстра поетичного слова. Є у його творчiм доробку i те, що справедливо можна назвати класикою. Уся його творчiсть просякнута життєствердним настроєм:
Здрастуй, сонце, i здрастуй, вiтре! Здрастуй, свiжосте нив! Я воскрес, щоб iз вами жити Пiд шаленством весняних злив.

Подякувати Помилка?

Дочати пiзнiше / подiлитися