Пiсенна творчiсть А. Малишка

I. Пiснi на вiршi А. Малишка - супутники нашого життя. (Основною ознакою поезiï А. Малишка є ïï музикальнiсть. На слова поета написано сто пiсень композиторами О. Бiлашем, П. Майбородою та iншими. Найпопулярнiшi з них - "Пiсня про рушник" ("Рiдна мати моя"), "Вчителька", "Пiсня про Киïв", "Стежина", "Ранки солов'ïнi" - стали народними пiснями.)
II. Багатство змiсту i довершенiсть форми пiсенноï лiрики А. Малишка.
1. Тема материнськоï любовi як найсвятiшого почуття в поезiï "Пiсня про рушник". (Ця пiсня має народнопоетичну основу (традицiя подавати вишитий рушник, який символiзує далеку дорогу, людську долю). Любов матерi до дитини, побажання щасливоï долi, легкий смуток через розлуку з сином - все це в невеликiй поезiï А. Малишка.)
2. Образ Києва в пiсеннiй творчостi поета. (У спiвавторствi з П. Майбородою А. Малишко написав цикл пiсень про Киïв - "Пiсня про Киïв", "Киïвськi зорi", "Киïвський вальс". У них поет оспiвує прекрасне мiсто, бiлi каштани - окрасу Києва.)
3. Пiснi А. Малишка про сенс людського життя, його духовнi цiнностi. (Лiричний герой пiсень "Стежина", "Цвiтуть осiннi тихi небеса", "Вчителька" розмiрковує про сенс людського буття, повноту людських почуттiв, про пiдсумки людського життя. ïх образнiсть - у простотi й довершеностi поезiï митця.)
4. Художня майстернiсть пiсенноï лiрики поета. (Тонкий лiризм, широта людських почуттiв у пiснях поета розкриваються через поетичну образну мову, народнопiсеннi епiтети, емоцiйно наснаженi, щирi, мiсткi за змiстом слова. Його пiснi - це прекрасний зв'язок музики i слiв, єдностi змiсту i форми.)
III. Пiснi А. Малишка - окраса духовноï скарбницi нашого народу. (Пiснi поета духовно збагачують нас, допомагають розумiти й вiдчувати прекрасне, допомагають виховувати людину, формувати ïï кращi морально-етичнi якостi. Пiснi на вiршi А. Малишка - це духовне багатство нашого народу, це наша вiчна слава.)