Героï невидимого свiту
(за казкою Василя Королiв-Старого "Потерчата") Менi уявляється, що немає такоï дитини, яка б не зацiкавилася розповiдями про фантастичних iстот. Домовик, вiдьми, русалка, чорти, водянi з'являються в нашiй уявi, виходячи з народних мiфiв, легенд i казок. Реальнi вони iстоти чи вигаданi? Я нiчого не можу стверджувати, бо нiколи ще не зустрiчався з ними. А ось прабабуся, згадуючи про давнє минуле, не раз доводила, що були на селi вiдьми, якi зi звичайних жiнок перетворювалися на кiшок, навiдувалися до корiв, i вранцi не було молока - все здоювали. Я пам'ятаю розповiдi про клубок, що раптово з'явився посеред дороги, коли дiвчата йшли з вечорниць. Дивно i трiшки страшнувато про це слухати. Але як цiкаво! Чув я також, що за грiхи померлi, ïх душi залишаються серед людей, в нашому свiтi. Їх називають привидами - побачити ïх майже неможливо! До невидимого свiту належать i героï казки Василя Королiв-Старого "Потерчата". Такi маленькi, слабенькi, потерчата були сильнiшi своïм духом i розумом за чоловiка, дяка Оверка. Малюки, поспiшаючи на допомогу, вишукували засоби збереження життя дяка, що* заблукав. Шкода, що людина жахалася ïх вогникiв, сприймаючи це за бiсiвськi лихi прояви. Велику симпатiю я вiдчуваю i до домовика. Як вiн любив своïх господарiв! Стурбований вiдсутнiстю дяка Оверка, домовик поспiшає на допомогу йому, рятує- виштовхує свого господаря з багна, виводить на суходiл, ставить лицем у напрямi дороги, витягає з болота шапку - дбає про все, що повинен зробити хазяïн - вiдчинив ворота, помiг щiльно ïх зачинити, причинив дверi.
Домовик спiвчуває дяковi, бо бачить, який вiн був щасливий, що врятувався з бiди.
Але домовик менi сподобався ще й веселiстю. Його смiх зупинив сварку мiж дяком та дячихою, як б розгорiлась, якби не любов цiєï iстоти до своïх хазяïв. Чув я також вiд прабабусi, що треба на столi для домовика залишати ïжу, бо вiн живе у кожнiй оселi, i про нього треба теж пiклуватися. Може, так воно i є? Хоча "Потерчата" i казка, але багато питань я поставив собi щодо Всесвiту, його утворення. Мама з татом кажуть, що багато iснує лiтератури, якою можна задовольнити моє зацiкавлення. Я у захватi вiд цього оповiдання. Завдяки потерчатам i домовику розумiєш, що носiïв добра бiля людини набагато бiльше, нiж зла.
