Образ украïнськоï Мадонни в поезiï Л. Кисельова "Катерина"

Поезiя Леонiда Кисельова "Катерина" вражає двома яскравими i значимими планами: iсторiєю Украïни та постаттю нацiональноï Мадонни - Шевченковоï Катерини. Цi два плани, двi теми, настiльки органiчно злитi, що становлять єдине цiле, наповнене глибоким символом поетове вiдкриття:
Доки буде жити Украïна
В теплiм хлiбi, в барвних снах дiтей, - Йтиме бiлим полем Катерина
З немовлям, притнутим до грудей.
Цей образ Мадонни - Катерини пiднявся над роками украïнськоï iсторiï, в якiй "Вилами розхитували трони, // Руйнували все старе до тла" i яка пеститься "В теплiм хлiбi, в барвних снах дiтей". Вся горда iсторiя Украïни закарбувалася на серцi нацiональноï Мадонни, "освятивши невимовним болем // Все прийдешнє, кожну нашу мить". З цим болем i величчю йде Катерина, "тим шляхом, що нашi кревнi йшли". Ми знаємо, шо цей шлях має i чорнi години занепаду, i свiтлi злети, i политi кров'ю роки. Та Катерина, за поетом, йде "бiлим полем", i, "мов велике коло, // бiле небо навздогiн летить". Думається, що епiтет "бiле" (поле, небо) пiдкреслює винятковiсть мiсiï Мадонни:
Тiльки би вона донесла сина До свого народу, до людей.
Їï син - це нащадок украïнського роду, його майбутнє. У ньому - майбутня iсторiя прекрасноï волелюбноï краïни, тому
Про дiвочу цноту, про калину
Не спiвай, поете, не квили...
I от перед нами постає вже не знеславлена "Шевченкова Мадонна", а "бiла Катерина" в ореолi своєï святостi, бо через украïнських Мадонн продовжується життя нацiï. Ось чому для Л. Кисельова так важливо застерегти суспiльство:
Тiльки би Шевченкова Мадонна
В снiжне небуття не полягла!