"Тигролови" Iвана Багряного як украïнський бестселер

Поневажуваний, а то й одверто переслiдуваний характер украïнськоï культури, обтяжений iснуванням мовного бар'єру принаймнi на схiдноукраïнських землях, спричинився до дефiциту творiв, якi б викликали жваву реакцiю не тiльки в колi лiтераторiв, стали модними в буквальному значеннi цього слова.
Одним iз виняткiв iз цього правила є "Тигролови" Iвана Багряного. Роман написаний у Львовi 1943 р., коли мiсто було островом украïнськоï культури, який не знав утискiв фашистського або комунiстичного режиму. Висунутий на участь у лiтературному конкурсi, посiв перше мiсце разом iз романом Тодося Осьмачки "Старший боярин" i одразу ж отримав широку популярнiсть. Багряний робив усе, щоб його роман з'явився в перекладах: англiйською, голландською, нiмецькою. Загальний наклад "Тигроловiв" iноземними мовами перевищив мiльйон примiрникiв, що дало змогу американським критикам зарахувати цей роман до категорiï бестселерiв. Нашим завданням буде проаналiзувати даний текст i виокремити його чiльнi риси, якi б дозволили виробити "матрицю" украïнського бестселеру. Переживши юнацьку вiру в нацiональну революцiю й чорне розчарування вiд грубого потоптання ïï iдеалiв у тридцятих роках, Багряний шукав докази невмирущостi свого народу, Aрунту для подальших надiй на його свiтле майбутнє (повiсть-бо створювалася в перiод пожвавлення украïнськоï культури пiд час фашистського правлiння, коли ще були живi надiï на створення "новоï Украïни" в "новiй Європi"). "Моделлю", "лабораторiєю" такого Aрунту були далекосхiднi украïнцi - люди, якi зберегли нацiональну гiднiсть, традицiï й загартувалися в двобоï з природою, випаливши "пережитки цивiлiзацiï": манiрнiсть, розбещенiсть, лицемiрство. Задля того, щоби створити "нову Украïну", слiд створити "нового украïнця" - представника украïнськоï елiти. Текст роману - це хронiка народження героя. Символiку й ритуали цього народження Багряний черпає з iсторiï староï украïнськоï елiти - козацтва. Напруженням останнiх сил нащадок козацькоï шляхти Григорiй Многогрiшний тiкає зi свiту цивiлiзацiï (втеча з арештантського потяга), долає свiт природи i, з ризиком для життя врятувавши дочку патрiарха козацького роду Сiркiв, опиняється в ïхньому середовищi. Його зустрiчають, як прибульця на Сiч: дають притулок, нагляд, захист, аж до гвинтiвки з конем - вiн стає повноправним членом братства. Далi йде ряд випробувань, коли новак має довести, що вiн є людиною вищого Aатунку: 1) стрiльба, 2) орiєнтацiя на мiсцевостi, 3) нiчний пошук води. Пiсля успiшного складання "вступних iспитiв" новаковi на загальних сходинах дають нове iм'я ("iнженер") i вiдбувається святковий бенкет (вечеря). Осягаючи козацькi таємницi, майбутнiй герой проявляє надприроднi здiбностi й умiння: отримує прихильнiсть фортуни, перемагає змiïну отруту, переживає внутрiшнє очищення (лазня), бере участь у мiстичних ритуалах (Рiздво). Останнiй етап - це таємна розвiдка (рейд на Хабаровськ), де на користь його обраностi свiдчать: одяг, загальна увага, зокрема й жiнок, фiзична й психологiчна вищiсть та вершинне випробування (полювання на тигра). Так автор вiдповiдає на питання, яке прозвучало на початку роману: який Кирило Кожум'яка чи Юрiй Переможець (тобто мiфiчний герой) зможе здолати дракона
- вибороти право свого народу на майбутнє? Новонароджений герой готовий до бою з драконом i отримує перемогу, вбиваючи уособлення цiєï iмперськоï системи
- iнквiзитора НКВС, майора Медвина. Григорiй Многогрiшний є абсолютним центром оповiдi. Основними персонажi стають тiльки з огляду на безпосереднi взаємини з ним: Сiрки, тигр, Медвин. На рiвнi образiв головний конфлiкт твору проявляється в намаганнi цивiлiзацiï пiдкорити первiсну природу i знищити ïï дiйсних мешканцiв (тубiльцiв та украïнцiв). Новонароджений герой Многогрiшний перемагає Медвина, а, одружившись iз дочкою "короля нетрiв", стає повноправним хазяïном тайги, й вiдтепер його втеча до Маньчжурiï - не вiдступ, а початок визвольноï боротьби за свою землю i народ.
Таким чином, чiльнi особливостi цього тексту збiгаються з особливостями останнiх текстiв - "кандидатiв у бестселери", особливо "Елементалу" Василя Шкляра: iдеалiзований образ сильноï особистостi, бiйки й стрiлянина, екзотизми, оптимiстична й прозора iдеологiя (обов'язковий хепi-енд), швидке розгортання сюжету, карколомна дiя, кiносценарна структура, сумiш соцiальних, полiтичних i фiлософських елементiв. Однак, на мою думку, саме звертання Багряного до глибинних прошаркiв украïнського менталiтету є однiєю з основних особливостей впливу його текстiв на читача.