I. Голуб: Методика викладання Частки в загальноосвiтнiй школi з росiйською мовою навчання.

Ворон А.А. Украïнська мова: Пiдруч. Для 7 кл. загальноосвiт. навч.
закладiв з рос. мовою навчання / А.А. Ворон, В.А. Солопенко. К.: Освiта,
2007. С. 173 189, 208-212.
Программа для загальноосвiтнiх навчальних закладiв з росiйською мовою
навчання.
I. Подати вимоги чинноï програми до вивчення роздiлу Сполучник
Змiст навчального матерiалу:
Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням.
Правопис часток.
Написання часток -бо, -но, -то, -таки.
Не i нi з рiзними частинами мови
(узагальнення).
Внутрiшньопредметнi звязки.
Лексикологiя i фразеологiя.
Частки синонiми та антонiми. Фразеологiзми i крилатi вислови iз
частками.
Синтаксис.
Частка у спонукальних i окличних реченнях.
Культура мовлення.
Виразне читання речень iз частками.
Текст (риторичний аспект).
Використання часток для пiдсилення виразностi мовлення.
Мiжпредметнi звязки:
Використання часток як виражального засобу в художнiх творах
(лiтература).
Учень повинен вмiти:

• знаходити частки в реченнi,
• вiдрiзняти вiд iнших службових частин мови;
• визначати частки за ïх роллю у реченнi;
• правильно писати частки; знаходити i пояснювати орфограми в частках за допомогою правил;
• самостiйно знаходити i виправляти помилки в правописi;
• аналiзувати тексти щодо використання в них часток як виражального засобу;
• складати речення з модальними частками;
• редагувати тексти щодо правильностi вживання модальних часток;
• створювати висловлювання, правильно вживаючи частки.

II. Дiбрати основний i допомiжний матерiал, враховуючи освiтнi завдання програми
Основний матерiал
ЧАСТКА
Частка- це службова частина мови, яка вживається для надання
окремим словам чи реченням додаткових емоцiйно-експресивних та смислових
вiдтiнкiв або для творення морфологiчних форм та нових слiв (нiхто не
жив би на землi, якби не було тут атмосфери).
На вiдмiну вiд прийменникiв та сполучникiв, якi виконують роль
єднального елемента у словосполученнях чи реченнях, частки мають
лише виключно смислову функцiю.
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ЧАСТКИ
Самостiйно членом речення частка не буває. Формотворчi частки
можуть брати участь у створеннi форм дiєслова.
РОЗРЯДИ ЧАСТОК ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Серед часток видiляються такi групи слiв:

• модальнi, або фразовi (вказiвнi, означальнi, власне модальнi, видiльнi, стверджувальнi, заперечнi, питальнi, емоцiйно- експресивнi);
• словотворчi;
• формотворчi.

ФРАЗОВI, СЛОВОТВОРЧI I ФОРМОТВОРЧI ЧАСТКИ
За значенням i вживанням частки подiляються на фразовi, словотворчi i
формотворчi:
Частки
Приклади
Фразовiтак, ось, не, нi, навряд чи, аякже, авжежСловотворчiби, б, хтозна-
, завгодно, аби, дехто, -жеФормотворчiхай, най-, б, би, нехайФРАЗОВI
ЧАСТКИ
Фразовi (модальнi) частки можуть виконувати одну з двух функцiй:
увиразнювати один з компонентiв речення або виражати ставлення
розповiдача до змiсту висловлювання ( А ну, давай показуй!).
Фразовi частки подiляються на три типи часток:

1. частки, що надають смислових вiдтiнкiв:

• вказiвнi (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото);
• означальнi (прямо, майже, саме, якраз, справдi, точно, просто);
• видiльнi (лише, навiть, хоч би, тiльки, хоча б, аж, уже, -таки, i, й, та (у ролi часток), бо, же);

1. частки, що вносять модальнi i модально- вольовi вiдтiнки у значення:

• власне модальнi (виражають непевненiсть, сумнiв, припущення: ледве чи, мовляв, навряд чи, ой, ну, чи не);
• стверджувальнi (еге, так, авжеж, аякже, атож);
• заперечнi (нi, анi, не);
• питальнi (чи, хiба, що за, невже);
• спонукальнi (нехай, хай, ну, давай, бодай);

1. емоцiйно- експресивнi частки (увиразнюють емоцiйну оцiнку висловлювання: який, як, що то за, що за).

СЛОВОТВОРЧI ЧАСТКИ
Словотворчi частки, поєднуючись з iншими словами, служать для
творення нових слiв.
У такiй ролi виступають частки нi-, де-, дехто, аби-, будь-, -будь, -
небудь, казна-, хтозна-, завгодно, -би, -б, -же, -ж, не-, нi-, де-, аби-
, абихто (дехто тут проти?)..
ФОРМОТВОРЧI ЧАСТКИ
Формотворчi частки служать для творення:

• зворотноï форми дiєслова (-сь, -ся: повертався я запiзно);.
• наказового способу (хай, нехай: нехай пройду я крiзь вогонь);
• умовного способу б, би: хiба став би я за це братися);
• найвищого ступеня порiвнянняприкметникiв i прислiвникiв (най-: найкрасивiша земля);
• зворотноï форми дiєслова (-сь, -ся: повертався я запiзно);.

МОРФОЛОГIЧНI ОЗНАКИ ЧАСТКИ
Частка- незмiнне слово. Формотворчi частки беруть участь у твореннi форм
дiєслова.
МОРФОЛОГIЧНИЙ РОЗБIР ЧАСТОК

1. Запишiть слово. Визначте частину мови слова.
2. Визначте розряд за значенням: частка смислова, модальна, словотворча чи формотворча.
3. Розберiться у правописi слова (як воно пишеться).

Додатковий матерiал
У багатьох працях видiляються ще словотворчi частки, за допомогою яких
утворюються неозначенi та заперечнi займенники (будь-який, хтось,
абищо) та подiбнi до них прислiвники (де-небудь, хтозна-коли,
нiяк). Але у складi цих слiв вони виступають префiксами i
суфiксами.
НАПИСАННЯ ЧАСТОК
Бiльшiсть часток пишуться окремо вiд слiв, до яких вони вiдносяться.
Частки бо, но, то, таки пишуться через дефiс, якщо стоять
безпосередньо пiсля слова, до якого належать, в iнших випадках вони
також пишуться окремо. Порiвняйте: Завдяки наполегливим тренуванням
команда досягла-таки помiтних успiхiв. Завдяки наполегливим тренуванням
команда таки досягла успiхiв.
У частках, що складаються з двох слiв, цi слова пишуться окремо одне вiд
одного: що за, навряд чи, трохи не, ще й, чи не тощо.
У сумнiвних випадках (наприклад, егеж, якраз, невже) доцiльно
вдатися до прийому замiни синонiмом частками так, саме, хiба.
Якщо така замiна можлива, то слово слiд писати разом. Порiвняйте:
Тодi якраз (саме) починалися жнива. Ми почули, як раз щось сильно
стукнуло, а вдруге дещо тихiше.
ЧАСТКИ, СПIВЗВУЧНI З IНШИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
Чимало часток, якi звучанням збiгаються з iншими частинами мови: i зi
сполучником сурядностi; як, хоч, чи, мов, наче, немов, неначе, мовби
зi сполучниками пiдрядностi; точно, справдi, рiвно iз
прислiвниками; саме iз займенником (але з наголосом на другому
складi). Тому завжди треба з'ясовувати, яку роль у реченнi
вiдiграє слово, застосовувати визначення частин мови. Наприклад у
реченнi: Тiльки i дишемо було, як наïде гостей (Марко Вовчок) i
нiчого не з'єднує, а лише пiдсилює наступне
слово. Тому це не сполучник, а частка.
НЕ I НI З РIЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
Не i нi найчастiше вживанi частки. Вони можуть
уживатися з рiзними частинами мови. Написання цих часток
регулюється низкою правил.
Не пишеться разом, якщо;

• слово будь-якоï частини мови без не не вживається: немовля, неозорий, нехтувати, ненароком;
• коли не надає слову протилежного значення, яке може бути виражене iншим словом, без не: недруг (ворог), недалекий (близький), невиразно (туманно).

У цих випадках не є префiксом або частиною кореня.
Не пишеться окремо, якщо:

• у реченнi є протиставлення, заперечення: Не далекi краï його приваблювали, а можливiсть учитися. То не ясний сокiл квилить-проквиляє (Народна творчiсть).
• слово (iменник, прикметник, прислiвник) виступає в реченнi присудком i не стосується вiдсутнього дiєслова-зв'язки: Вiн менi не (є) друг; Ставок не (є) глибокий, але купатись у ньому можна. У таких реченнях не заперечна частка.

Нi пишеться разом, якщо:

• слово без нi не вживається: нiкчемний, нiсенiтниця, нiвроку;
• входить до iнших слiв як словотвiрний префiкс: нiхто, нiякий, нiде.

Нi пишеться окремо, якщо:

• є заперечною часткою: Не лишилось нi клаптика незасiяноï землi;
• є повторюваним єднальним сполучником iз заперечним значенням: Не буде у думах моïх нi мук, нi страждань, нi плачу (Рильський). Не хоче вiн нi пить, нi ïсти i все у мрiï порина (Сосюра).

Iншi правила стосуються окремих частин мови i ïхнiх форм займенникiв, дiєслiв, дiєприкметникiв, прислiвникiв.
III. Визначити вмiння i навички формування яких передбачено пiд час вивчення роздiлу Сполучник (державнi вимоги + дiяльно-змiстова лiнiя)

• знаходити частки в реченнi,
• вiдрiзняти вiд iнших службових частин мови;
• визначати частки за ïх роллю у реченнi;
• правильно писати частки; знаходити i пояснювати орфограми в частках за допомогою правил;
• самостiйно знаходити i виправляти помилки в правописi;
• аналiзувати тексти щодо використання в них часток як виражального засобу;
• складати речення з модальними частками;
• редагувати тексти щодо правильностi вживання модальних часток;
• створювати висловлювання, правильно вживаючи частки.
• аналiзувати мовнi та позамовнi поняття, явища, закономiрностi;
• порiвнювати, систематизувати, узагальнювати, конкретизувати ïх;
• робити висновки на основi спостережень;
• видiляти головне з-помiж другорядного;
• моделювати мовнi та позамовнi поняття, явища, закономiрностi.
• усвiдомлювати будову предмета вивчення;
• робити припущення щодо способу розвязання певноï проблеми;
• добирати аргументи для його доведення;
• спростовувати хибнi припущення i твердження.
• IV. Назвати шляхи практичноï реалiзацiï системного пiдходу до вивчення роздiлу Частка

1. Вивчення теоретичного матерiалу: що таке частка, розряди за значенням, будовою, вживанням; написання часток.
2. Вправи:

• розрiзнення часток за значенням;
• розрiзнення часток за будовою, вживанням;
• написання часток;
• написання часток НЕ, НI з рiзними частинами мови;
• розрiзнення часток з однозвучними ïм частинами мови;
• вставляти пропущенi частки;
• редагувати текст щодо вживання часток;
• складати речення з певними частками та спiвзвучними ïм частинами мови;
• вiдрiзняти частки вiд прийменникiв i сполучникiв.

1. Робота в групах.
2. . Написання твору з використанням певних часток у певному стилi.
3. Мiнiконтрольна робота

V. Спрогнозувати можливi труднощi пiд час засвоєння учнями теоретичного та практичного матерiалу роздiлу.

1. Правильне написання часток НЕ НI;
2. Правильне написання часток разом, окремо, через дефiс;
3. Розмежування службовоï частини мови (Частки) вiд самостiйних частин мови.
4. Правильне вживання часток в усному мовленнi.

VI. Запропонувати види робiт з розвитку комунiкативних умiнь, навичок згiдно з вимогами чинноï програми
1 Прочитайте прислiвя i приказки. Пояснiть правопис часток.
Хто робить багато справ нараз, не зробить жодноï гаразд. Сонливого
не добудишся, ледачого не докличешся. Не здужає третього хлiба
зïсти. Так нездужає, що й ведмедя за вухо втримав би. Бiдний,
хоч i ночей недосипає, все одно хлiба недоïдає. Як не
дочує, так вигадає. Не славлячи своï дiтей, батьки
ганьблять самих себе. Не подумавши, i кiлочка не заточиш.
2 Складiть невеликий усний роздум Вiд ласкавих слiв затихає гнiв,
використовуючи частки.
3 Складiть 4-5 речень за фотоiлюстрацiєю, вживаючи заперечнi,
питальнi, окличнi та пiдсилювально-видiльнi частки.
VII. Вправи для узагальнення та систематизацiï знань з теми Частка
Низький рiвень
Вправа 1. Тест

1. службова частина мови, яка надає реченням чи окремим його членам певних вiдтiнкiв значення або служить для утворення окремих граматичних форм:

а) прийменник;
б) сполучник;
в) частка.

1. Частки у словосполученнях та реченнях виконують функцiю:

а) словотворча функцiя;
б) смислова функцiя;
в) називна функцiя.

1. За значенням i вживанням частки подiляються на:

а) фразовi, словотворчi i формотворчi;
б) єднальнi, протиставнi i роздiловi;
в) вказiвнi, означальнi, власне модальнi, видiльнi, стверджувальнi,
заперечнi, питальнi, емоцiйно-експресивнi.

1. Словотворчi частки, поєднуючись з iншими словами, служать для:

а) творення форми слова;
б) творення нових слiв;
в) поєднання слiв.

1. Фразовi (модальнi) частки можуть виконувати такi функцi:

а) увиразнювати один з компонентiв речення або виражати ставлення розповiдача до змiсту висловлювання;
б) поєднувати частини речення без змiни змiсту;
в) засiб вираження емоцiйностi
Вправа 2.
Перепишiть речення, розкриваючи дужки. З'ясуйте правила правопису
часток.
1. Прикрашаймо (ж) землю свою, юнi друзi, (що)дня, (що)години (Рил.). 2.
(Нi) що так не красить людину, як натхнення (Гонч.). 3. Хоч (би)
артисту руки вiдрубали, вiн все (таки) творить не перестане. 4. Який
швидкий! На волю! Ти (но) краще не дуже (то) на промiння вилазь
(Л.Укр.). 5. — Погляньте (бо), хiба (ж) ви (не) взнаєте?
— билася Стояниха, мов чайка об дорогу (Довж.). 6. Полий цю
яблуню — ад (же) вона iз яблучками. (Не) хай (же) сад
всесвiтнiй устає там, де ридала мати на руïнi (Рил.). 7.
Брати дивувалися, яка (то) Галя гарна у чоботях, i мати хвалила те
(ж) (Вовч.). 8. Нi (чого) так я не люблю, як запах снопiв тiльки (но)
скошеного i зв'язаного хлiба (Цюп.). 9. I сонце — (хтозна)
вiдкiля взялось! — гарячий одсвiт кидає на стiни (Рил.).
10. Пiшла (б) вона гуляти того (таки) самого вечора, коли (б) не той
вовк невiрний з лiсу. 11. Так (то) проживає Олеся, працюючи без
спочинку, без утоми (Вовч.). 12. Ну, ще можна примиритися з тим, що в
людини вивiтрилась совiсть, але того, щоб утратив (будь) яку совiсть
учитель, — я (нi) як (не) мiг збагнути (Зб.). 13. I золото, i
слава є, та нема Оксани, нi (з) ким долю подiлити, нi (з) ким
заспiвати (Шевч.). 14. У селi ще нi (в) кого й (не) свiтиться. На
зупинцi (анi) кого (Тют.).
Вправа 3.
Перекладiть текст украïнською мовою i розкрийте дужки, правильно
запишiть частку не зi словами. Пояснiть ïï правопис.
Первый на Западной Украине институт менеджмента, созданный (не)давно при
Львовском университете имени Ивана Франко, начал свою работу.
Стать слушателем нового учебного заведения (не)просто. Для этого
(не)обходимо уже иметь экономическое, юридическое или техническое высшее
образование, владеть одним или (не)сколькими иностранными языками,
отработать по специальности (не)менее трех лет. Но, пожалуй, самое
жесткое условие это платность обучения. Впрочем, затраты эти выпускники
смогут окупить во время стажировок, которые будут проходить в фирмах
Европы, США и Канады.
При формировании программ института менеджмента их авторы
ориентировались (не)только на отечественные разработки, но и на опыт
работы аналогичных западных школ бизнеса. Видимо, поэтому так
(не)привычно для нас звучит звание, которое будет присваиваться
выпускникам института: обладатель степени магистра деловой
администрации.(З газети).
Середнiй рiвень
Вправа 1.Тест

1. Подайте вiдповiдь, дописавши слова або словосполучення на мiсцi три крапки. Частка — це

а) це частина мови, що виступає разом з вiдмiнковою формою iменника, займенника або числiвника для вираження ïï вiд iнших слiв у словосполученнi, у реченнi;
б) це частина мови, яка вживається для членiв речення, частин
складного речення i окремих речень у текстi;
в) це частина мови, яка вживається для надання окремим словам чи
реченням додаткових та вiдтiнкiв або для творення морфологiчних форм та
нових слiв.

1. Визначте правильне твердження

а) Частка виступає у ролi самостiйного члена речення. Формотворчi частки можуть брати участь у створеннi форм прикметника;
б) Самостiйно членом речення частка не буває. Формотворчi частки
можуть брати участь у створеннi форм дiєслова;
в) Самостiйно членом речення частка не буває. Формотворчi частки
можуть брати участь у створеннi форм прислiвника.

1. Визначте рядок, в якому правильно зазначенi види модальних часток. До правильноï вiдповiдi наведiть приклади до кожного пiдвиду.

а) вказiвнi, означальнi, власне модальнi, видiльнi, стверджувальнi, заперечнi, питальнi, емоцiйно — експресивнi;
б) вказiвнi, означальнi, власне модальнi, видiльнi, словотворчi,
формотворчi, заперечнi, питальнi, емоцiйно — експресивнi;
в) вказiвнi, означальнi, власне модальнi, невласне модальнi,
стверджувальнi, заперечнi, питальнi, емоцiйно — експресивнi.

1. Визначте правильний рядок, вiдповiдь пiдтвердити прикладами. Формотворчi частки служать для творення:

а) зворотноï форми дiєслова, дiйсного способу дiєслова, умовного способу дiєслова, найвищого ступеня порiвняння прикметникiв i прислiвникiв;
б) деяких займенникiв, наказового способу дiєслова, дiйсного
способу дiєслова, найвищого ступеня порiвняння прикметникiв i
прислiвникiв;
в) зворотноï форми дiєслова, наказового способу
дiєслова, умовного способу дiєслова, найвищого ступеня
порiвняння прикметникiв i прислiвникiв.

1. Тiльки i дишемо було, як наïде гостей (Марко Вовчок). Виберiть правильне твердження.

а) в цьому реченнi i виступає у ролi сполучника, як сполучника;
б) в цьому реченнi i виступає у ролi частки, як
сполучника;
в)в цьому реченнi i виступає у ролi сполучника,
як частки.
Вправа 2.
Перепишiть речення i вставте пропущенi букви. Пiдкреслiть частки,
сформулюйте правила вживання часток не, нi та пояснiть ïх правопис.
2. Я була малою горда, щоб (н)плакать, я смiялась. 2. (Н), я чую наше
гасло! Ось воно все голоснiше. 3. Чоло (н)вiнчали лавровiï вiти,
тернiв (н)скрашали (н)золото, (н)квiти. 4. (Н), (н), мiй друже, спи
спокiйно, я (н)скажу (н)кому слiв таємних.
(Леся Украïнка).
3. (Н), сестро моя рiдна! говорить. Так я уже звiвся, що а(н) гнiватись,
а(н) жалкувати (н) на кого (н) маю! 2. А чому на весiллi (н)погуляти!
озвавсь Опанас Бобрик, узявшись у боки. 3. Тимiш дивиться, i так йому
чогось мила ся щебетушечка, що очей з неï (н)звiв би. Слухав би
(н) наслухався ïï тихого та любого щебетання. 4. Може,
притомився, хлопче? (Н), одрiзав та й знов iде мовчки.
Вправа 3.
Перекласти поданi нижче частки украïнською мовою i скласти з ними
речення. Порiвняти правопис часток в обох мовах.
Ведь, даже, ли, либо, кой-, ка, только, вовсе не, разве, не-ужели.
Високий рiвень
Вправа 1. Тест

1. Спiввiднесiть частину мови з ïï визначенням

а) частка 1) це службова частина мови, яка вживається для поєднання членiв речення, частин складного речення i окремих речень у текстi
б) сполучник 2) це службова частина мови, що виступає разом з
вiдмiнковою формою iменника, займенника або числiвника для вираження
залежностi ïï вiд iнших слiв у словосполученнi i у реченнi
в) прийменник 3) це службова частина мови, яка вживається для
надання окремим словам чи реченням додаткових емоцiйно-експресивних та
смислових вiдтiнкiв або для творення морфологiчних форм та нових слiв

1. Спiввiднесiть види часток з прикладами

а) частки, що надають 1) який, як, що то за, що за
смислових вiдтiнкiв
б) частки, що вносять модальнi 2) це, ось, хоч би он, ген, майже,ото
i модально — вольовi
вiдтiнки у значення
в) емоцiйно — експресивнi частки 3) хiба, невже, мовляв, нi, авжеш
(увиразнюють емоцiйну
оцiнку висловлювання)

1. Спiввiднесiть

а) частка 1) I у мiстi, i у селi- всюди вiн був один
б) сполучник 2) Ну! Ïдь скорiше!
в) вигук 3) А ну, давай показуй!

1. Спiввiднесiть

а) Формотворча 1) Хтозна-коли закiнчу я цю роботу
б) Словотворча 2) Не хочу робити я цей тест
в)Фразова 3) Найплодовитiша земля була у Iвонiки
а) Нi пишеться окремо 1) слово без частки не
вживається,
входить до iнших слiв як словотвiрний префiкс
б) Не пишеться разом 2) є заперечною часткою,
є повторюваним єднальним сполучником iз заперечним значенням
в) Нi пишеться разом 3) слово будь-якоï частини мови без
частки не вживається,
коли надає слову протилежного значення, яке може бути
виражене iншим словом.
Вправа 2.
Запишiть поданi речення i розкрийте дужки. Пiдкреслiть прямою
лiнiєю слова, з якими частки не, нi пишуться разом, i пунктиром
слова, з якими вказанi частки пишуться окремо. Пояснiть ïх
правопис. Виконайте розбiр однiєï частки.
4. (Не)доля вирiшує людина творить свою долю. 2. (Нi)один
(не)зробив так, як треба. 3. Йому бракує (не)вмiння виконати цю
роботу, а бажання. 4. Вiн (не)дочув моïх слiв. 5. Ця (не)широка
рiчка впадає в Днiпро. 6. Вiн (не)придатний (нi)до роботи,
(нi)до розмови. 7. (Не)забаром вiдбудеться зустрiч випускникiв
нашоï школи. 8. (Не)сказане лишилось (не)сказанним. 9. (Не)через
(не)бажання, а через (не)вмiння вiн (не)виконав цiєï
роботи. 10. Я вiдклав ще (не)дописаний лист. 11. (Нi)хто (не)знав
цього краще, а(нi)ж вiн. 12. Життя (не)впинно йде вперед. 13. Бажання
гiрше за (не)волю.
Вправа 3.
Скласти дiалоги на тему: Розмова пiсля перегляду вистави або Ранок у
сiмï, У друга на iменинах. Вживати модальнi частки, усно зясувати,
якi смисловi вiдтiнки вони вносять у речення.