Конспект уроку: Байки Г.С.Сковороди.
Тема: Байки Г.С.Сковороди.
Мета: охарактеризувати збiрку Басни харьковскiя, зосереджуючи увагу на iдейно-тематичному спрямуваннi програмових байок; розвивати вмiння аналiзувати, коментувати змiст творiв; навички виразного читання; формувати кругозiр, свiтогляд учнiв; виховувати почуття пошани до творчостi Г. Сковороди, давньоï лiтератури; любов до книги як скарбницi народноï мудростi i пам'ятi.
Методи i прийоми:
Тип уроку: засвоєння знань i формування вмiнь.
Обладнання: портрет Г. Сковороди, фотоiлюстрацiï до його байок,
Лiтература
Хiд уроку
- I. ОРГАНIЗАЦIЙНИЙ МОМЕНТ
- II. ПЕРЕВIРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
- III. АКТУАЛIЗАЦIЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
- Хто такi фiлософи? Назвiть вiдомих вам. Чим вони запам'яталися? (Фiлософ це той, хто займається фiлософiєю. Це особлива форма пiзнання свiту, що вивчає найбiльш загальнi суттєвi характеристики i фундаментальнi принципи реальностi i пiзнання, буття людини, вiдносин людини i свiту. Також пiд фiлософiєю розумiють форму людського мислення, теоретичну форму свiтогляду. Дiоген, Маркс, Сковорода, Жан-Жак Руссо)
- Дайте визначення байцi як жанру художньоï лiтератури. Яких видатних вiтчизняних i зарубiжних байкарiв ви знаєте? (Байка — один iз рiзновидiв лiро-эпичного жанру, невеликий алегоричний, здебiльшого вiршований твiр повчального змiсту. Гулак-Артемовський, Глiбов, Крилов, Езоп)
На сьогоднiшньому уроцi ми розглянемо байки Г.С.Сковороди. Ми охарактеризуємо збiрку Басни харьковскiя, зосереджуючи увагу на iдейно-тематичному спрямуваннi програмових байок; будемо розвивати вмiння аналiзувати, коментувати змiст творiв; будемо розвивати навички виразного читання; формувати кругозiр, свiтогляд; виховувати почуття пошани до творчостi Г. Сковороди, давньоï лiтератури. Сподiваюся, ви полюбите книгу як скарбницю народноï мудростi i пам'ятi.
V. Основний змiст уроку
1. Вступне слово вчителя
Минуло багато часу, як самобутнiй письменник Григорiй Сковорода ходив по землi. Проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповiдi справедливостi, добра, людяностi, працьовитостi знаходять вiдгук i в наших серцях.
Ще за життя Сковороду називали украïнським Сократом, украïнським Горацiєм, бо вiн значно розвинув на Украïнi фiлософiю, лiтературу, педагогiку. У своïх творах Сковорода оспiвував природу Украïни, ïï працьовитих людей, прагнення до щастя й волi, висмiював панiв за ïх паразитизм, за знущання з народу. А ще вiн проголосив людину та ïï волю найвищою цiннiстю.
На жаль, за його життя не було надруковано жодного твору. Проте сковородинiськi поезiï швидко поширювалися на Украïнi вустами народу. Гостре непiдкупне слово Сковороди в моторошнiй темрявi крiпосницькоï сваволi спалахувало чистим вогнем i торувало стежку народному щастю. Митець цiлком справедливо вважав, що щасливим може бути тiльки той народ, в якого щаслива кожна особа.
2. Прочитання повiдомлень. Дiтям попередньо роздаються картки з
повiдомленнями, якi вони зачитують перед класом.
Повiдомлення 1. Г. Сковорода просвiтитель
Григорiй Савич замислювався над тим, як допомогти своєму народовi. Тому вiн вирiшує здiйснювати просвiтницьку дiяльнiсть серед народу: в дохiдливiй формi пояснював людям рiзнi явища життя суспiльства i природи, викладав своï фiлософськi та педагогiчнi iдеï; у вiльний час учив грамоти селянських дiтей.
Фiлософ-просвiтитель твердив, що навчання допоможе швидше точнiше
виявити природнi задатки кожноï людини, сприятиме успiшному
оволодiнню знаннями й умiннями, необхiдними для продуктивноï працi,
корисноï собi й суспiльству.
У педагогiчних поглядах Г. Сковороди було багато спiльного з тими, якi висловлювали iншi просвiтителi.
Повiдомлення 2. Григорiй Савич фiлософ
Як i всiм просвiтителям, фiлософiï Сковороди був властивий пантеïзм (вчення, що ототожнює Бога i природу, тобто стверджує, що свiт є двоєдиним органiчним злиттям Духа i матерiï). Основним предметом фiлософiï, твердив Сковорода, є людина, ïï внутрiшнiй свiт i дiяльнiсть, iнтереси й прагнення, здоров'я i щастя.
Iдею пiзнай себе самого, висунуту давньогрецькими фiлософами (Сократом, Платоном та iн.) ще за п'ятсот рокiв до нашоï ери, Сковорода пiднiс i розвинув далi. Пiзнати себе людинi потрiбно для того, щоб виявити здiбностi, закладенi в неï самою природою, усвiдомити своï фiзичнi й розумовi можливостi та особливостi характеру. Це дасть змогу обрати вiдповiдний рiд трудовоï дiяльностi сродну працю. Трудитися слiд для того, щоб забезпечити своï духовнi й тiлеснi потреби i приносити користь суспiльству. Сам процес виконання сродноï працi та усвiдомлення того, що результати ïï високоякiснi, кориснi суспiльству й собi, роблять людину щасливою.
Г.Сковорода був спiвцем працi. Вiн бачив у нiй основу i смисл життя. Жизнь и дело есть одно и то же, твердив вiн.
Своï фiлософськi твори Г. Сковорода писав так, щоб вони були зрозумiлi не тiльки освiченим людям, а й неосвiченим будили ïхню свiдомiсть, учили думати, змушували замислюватися над рiзними явищами життя. Вважаючи, що пробудження народу вiдбудеться поступово в мiру пiдвищення рiвня освiти й моральноï досконалостi, Г. Сковорода не дає вiдповiдi на запитання про те, хто керуватиме новим суспiльством, якою може бути його структура.
3. Г.Сковорода. Збiрка Басни харьковскiя
Отже, ми вже згадали, ким був Сковорода, чим вiн займався, якi були його iдеï. I зааз ми перейдемо до ознайомлення з його збiркою Басни харьковскiя
Загальна характеристика збiрки.
Залишивши педагогiчну працю i живучи в селах поблизу Харкова, Г.Сковорода написав знамениту збiрку байок Басни харьковскiя. Перша половина ïï (15 байок), очевидно, створена у 1769p., бо сам автор повiдомляє, що полтора десятка басен вiн написав в седьмом десятке нынешняго века, отстав от учительской должности. Друга половина збiрки написана 1774 р. в селi Бабаях, i тодi ж Г. Скворода надiслав увесь збiрник з ЗО байок до свого приятеля П. Ф. Панкова з листом- посвятою, в якому висловив своï погляди на жанр байки.
У цих байках, з одного боку, автор продовжував традицiйну тематику байок Антонiя Радивиловського, байок з риторик i поетик, а з iншого виступав як новатор, що розширює iдейно-тематичнi обрiï байки, виводить ïï на шлях самостiйного розвитку.
Григорiй Савич визначав байку як мудрую играшку, що в собi ховає силу. Ця розумна штука сверху ничто, но в серiодке чтось, снаружи ложь, но внутрь истина… картинка, сверху смешна, но внутрь благолепна. Вiн добре розумiв, що форма байки дає йому можливiсть висловлювати i пропагувати своï суспiльно-полiтичнi та фiлософсько-етичнi погляди.
Iдейно-тематична спрямованiсть байок шкiльного репертуару була досить обмеженою потребами практичноï моралi. Як i його попередники на нивi байкарства, Г. Сковорода пiдносить у байках дружбу, любов, розум та позитивнi людськi риси, показує, що справжня цiннiсть людини визначається не одягом, зовнiшньою красою, багатством, походженням, титулами, чинами, посадами, тобто не зовнiшнiми, а внутрiшнiми якостями. Цi якостi розум, знання, працьовитiсть, чеснiсть, справедливiсть визначають учинки кожноï людини.
Найбiльший iнтерес становлять байки, в яких Г. Сковорода викриває негативнi явища тогочасного суспiльства. Насамперед байкар таврує згубнiсть честолюбства та сластолюбства, нестримного прагнення до багатства i маєткiв, показує безглуздiсть багатства. Серед байок є також такi, якi спрямованi проти ненаситного и зажерливого панства, його гонитви за славою i чинами.
Отже, фiлософ-байкар вважав, що вiдтворення iстини є характерною рисою байки: Басня тогда бывает скверная и бабiя, когда в подлой и смешной своïй шелухе не заключает зерно истины, похожа на орех свищ.
Ознаки байок Г. Сковороди:
писанi прозою;
здебiльшого побудованi на дiалогах i контрастах;
розмова дiйових осiб часто носить полемiчний характер;
мiстить двi частини: фабулу (коротка розповiдь, дiють переважно алегоричнi уособлення звiрi, птахи, комахи, явища природи, предмети, iнодi люди) i сентенцiï;
стислiсть i динамiчнiсть;
сатирична спрямованiсть;
наявнiсть моралi (сили) народна приказка, прислiв'я, стисла або влучна мораль.
Iдейно-художнiй аналiз програмових байок.
Тепер ми можемо перейти до iдейно-художнього аналiзу байок.
Бджола та Шершень.
Виразне читання у ролях.
Тема: розповiдь про призначення працi в життi кожноï людини на прикладi дiалогу Бджоли i Шершня.
Iдея: возвеличення працi, яка є смислом щасливого життя; засудження лiнi, ледарства, крадiжки.
Основна думка:
а) Шершень се образ людей, котрi живуть крадiжкою чужого i народженi на те тiльки, щоб ïсти, пити i т. iн.;
б) Бджола це символ мудроï людини, яка у природженому дiлi трудиться;
в) Подяка блаженнiй натурi за те, що потрiбне зробила неважким, а важке непотрiбним.
Жанр: лiтературна байка.
Особливiсть байки. Сюжет цiєï байки був поширений у творчостi росiйських байкарiв XVIII ст. (наприклад, байка Сумарокова Жуки и Пчелы. Написана в дусi iдей прогресивного просвiтительства кiнця XVIII ст., вона досить повно виражає погляди Сковороди на життєву необхiднiсть трудитися за природним нахилом.
Композицiя.
Твiр складається з двох частин: сюжетноï i дидактичноï (сили). Сюжетна частина побудована у формi дiалогу мiж Шершнем, який смiється над працелюбнiстю Бджоли i над бджолою, яка отримує вiд працi задоволення. Друга частина (сила) мiстить тлумачення прихованого змiсту першоï.
Змiст твору.
Паразит Шершень насмiхається з Бджоли, що вона працює не так на себе, як на iнших: Скажи мне, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєï працi не стiльки тобi самiй, як людям користь, а тобi часто i шкодять, приносячи замiсть нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурiсть свою збирати мед. Багато у вас голiв, але всi безмозкi.
Називаючи дурнем пана радника, Бджола засуджує тих, хто крадiжкою добуває мед. Для неï праця найсолодша рiч: нам незрiвнянно бiльша радiсть збирати мед, анiж споживати. До сього ми народженi i будемо такi, доки не помремо.
Мораль байки проста: праця повинна стати для людини природною потребою, найсолодшою поживою. Тiльки тодi життя матиме змiст i красу. У працi людина вiдчуває радiсть буття, а в бездiллi деградує.
Сила у байкаря тут вийшла значно бiльшою, нiж сама фабула. Вона переросла в цiлий трактат, пересипаний багатьма фактами з життя, посиланнями на Цицерона, Епiкура, бiблiйними висловами. Тут наявнi й автобiографiчнi елементи: в особi студента не важко впiзнати самого Сковороду. Немає бiльшоï радостi, анiж жити за покликанням, проголошує вiн.
На пiдтвердження своєï думки Григорiй Савич наводить цiлий ряд цiкавих прикладiв, посилаючись на мисливську собаку, найвеселiшу тодi, коли полює на зайця, на домашнього кота, який, зловивши мишу, не ïсть ïï, нарештi, на замкнену в достатку бджолу, яка вмирає з нудьги, бо не може лiтати по цвiтоносних луках. Байкар переконує, що нема гiрше, як купатися в достатку i смертельно мучитися без природного дiла, i нема бiльшоï радостi, як жити за натурою.
Проблематики байки: людина i суспiльство; смисл життя кожного; людське покликання; праця i бездiлля.
Фiлософська мудрiсть у творi.
Немає гiршоï муки, як хворiти думками, а хворiють думки, позбавляючись природженого дiла.
I немає бiльшоï радостi, анiж жити за покликанням.
Душа, володарка людини, втiшається природженим дiлом.
Веселiсть серця життя для людини.
Мова байки.
Мова твору близька до народноï, але якщо у вуста Шершня вкладено бiльше лайливоï лексики, то Бджола говорить афористично й красиво.
Обговорення iдейного змiсту твору. Бесiда за. питаннями:
- Чому Шершень, принижуючи гiднiсть Бджоли, називає ïï дурною? (Чи знаєш ти, що плоди твоєï працi не стiльки тобi самiй, як людям кориснi, а тобi часто i шкодять, приносячи замiсть нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурiсть свою збирати мед)
- Що мав на увазi Шершень, звертаючись до Бджоли: Видно, що ви без пуття закоханi в мед? (Бджола займалася сродною праце, тобто тим дiлом, яке iй подобалося i до якого мала хист)
- У чому вбачає своє призначення Бджола? Чим зумовлено те, що праця для неï насолода? (…Бiльша радiсть збирати мед, анiж його споживати. До сього ми народженi i будемо такi, доки не помремо. А без сього жити… для нас найлютiша мука, Своє призначення Бджола вбачає у збираннi меду. Праця для неï насолода тому, що вона робить те, що має робити.)
- Якоï думки щодо працi дотримується Шершень? Чому вiн не розумiє Бджолу? (Шершень хижак i крадiй, вiн народжений лише ïсти-пити за рахунок крадiжки чужого)
- Що є мукою для героïнi? (Найбiльшою насолодою є збирання меду, мукою є не займатися улюбленою справою)
- Кого намагався засудити Г. Сковорода на прикладi Шершня? (Шершень це алегоричний образ, автор намагався засудити людей, котрi нiчого не роблять, живуть за рахунок iнших)
- Чому Бджола символ мудроï людини? (Бджола є символом мудроï людини, бо у сродному дiлi трудиться)
- Якi життєвi приклади наводить байкар у висновку (силi) твору? Про що вони свiдчать? (У силi автор розкрив алегоричнi образи так: Шершень утiлення людей, народжених тiльки ïсти-пити за рахунок крадiжки чужого. Тому завдання вiдкрити ïм новi життєвi образи працi супутня виховна мета байки. Бджола є гербом мудрого чоловiка, а як ïï внутрiшню потребу, покликання й джерело насолоди)
- Коли праця для людини є насолодою i задоволенням? (Коли людина має до неï хист, коли ця праця є сродною)
Собака i Вовк.
Виразне читання твору в ролях.
Тема: розповiдь про велике прагнення Вовка стати дру гом для собак.
Iдея: возвеличення дружби великоï цiнностi у стосунках людей.
Основна думка: I рiд, i багатство, i чин, i спорiднення, i тiлеснi принади, й науки не спроможнi утвердити дружбу. Лише серця, думками єдинi, й однакова чеснiсть людяних
душ, що у двох чи трьох тiлах живуть, ось де справжня любов i єднiсть….
Жанр: лiтературна байка.
Композицiя.
Експозицiя: У Тiтира, пастуха, жили Левкон та Фiрiдам, два пси….
Зав'язка: Вовк… став набиватися до них (собак) у друзi.
Кульмiнацiя: В одному лише не криюся, що маю хвiст лисячий, а погляд вовчий.
Розв'язка: Голосом i волосом ти (Вовк) справдi на нас (собак) схожий, але серце твоє далеко стоïть.
Обговорення змiсту твору. Бесiда за питаннями:
- Що таке дружба? Вiд чого вона залежить, чим вимiрюється? (Дружба, це коли люди люблять, допомагають один одному. Пiзнається у вчинках)
- Чи завжди дружба є щирою i вiдвертою? (Дружба не завжди є щирою, часто люди прикидаються друзями, використовують iнших)
- Якi прислiв'я та приказки про дружбу ви знаєте? (Чи є що краще, лучче в свiтi, як укупi жити? Я з тобою, як риба з водою. Анi лопата, анi мотика ïх не розлучать. Для милого друга i вола з плуга. Друзi пiзнаються в бiдi. У друга вода солодша, нiж у ворога мед. Вiрний приятель то найбiльший скарб. Дружба та братство дорожче вiд багатства)
- Чому Вовк вирiшив подружитися iз собаками? (Вони прославились i серед диких, i серед домашнiх звiрiв. Вовк, вiд за заздростi на ïхню славу, вишукав хвилю i став набиватися до них у друзi)
- Яким чином хижак намагався довести свою цiннiсть до Левкона та Фiрiдама? (Прошу мене любити та жалувати, панове моï… Ви мене надзвичайно вщасливите, коли дозволите менi бути третiм вашим товаришем. Вважатиму це собi за велику честь)
- Чим славився Вовк? (…Понарозказував ïм про славних i багатих предкiв своïх, про моднi науки, в яких стараннями батькiв був вихований)
- Про якi своï кращi гiдностi зазначив хижак, набиваючись до них у друзi? (Я на обох вас схожий, а голосом i волосом на пана Фiрiдама)
- У чому, на думку Вовка, полягала рiзниця мiж ним i тими, з ким вiн намагався подружитися? (…Маю хвiст лисячий, а погляд вовчий)
- Чим Вовк, на думку Левкона та Фiрiдама, вiд них вiдрiзнявся? (Голосом i волосом ти справдi на нас схожий, але серце твоє далеко стоïть… ви з овець шкуру здираєте i ïсте ïх замiсть хлiба)
- За що собаки дорiкали хижаковi? (Найбiльше ж не подобається нам дзеркало душi твоєï хитрий погляд твiй, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалiк)
Завдання. Охарактеризуйте поняття дружба. Вiдповiдь оформiть за допомогою Домiно. (Дружба взаєморозумiння чуйнiсть злагода щирiсть вiдвертiсть…)
VI. Закрiплення вивченого матерiалу
Проведення тестового опитування
Бджола та Шершень
1. Шершень дорiкав Бджолi за те, що вона:
а) хитра i пiдступна; б) надто серйозна i ретельна; в) дурна i безглузда; г) ледача i неповоротка.
2. Що, на думку Шершня, люди завдають Бджолi?
а) Збиткiв; б) шкоди; в) зайвих клопотiв; г) болi i страждань.
3. Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном: а) розумником; б)
облiковцем; в) писарем;
г) радником.
4. Тварина, яка полюбляє ïсти мед:
а) вовк; б) заєць; в) ведмiдь; г) кабан.
5. Що є мукою для Бджоли?
а) Рано пiдводитися; б) сидiти без дiла;
в) працювати щодоби; г) охороняти медовi сховища.
6. Бджола це образ людей, якi:
а) живуть крадiжкою чужого;
б) бачать смисл свого життя у працi;
в) розповсюджують науку в суспiльствi;
г) багато говорять, а потiм сумлiнно працюють.
7. Бджола це символ:
а) кохання; б) добра i радостi; в) мудростi; г) миру i злагоди.
8. Кому належить питання, зазначене у творi: Нащо учитися, коли не
матимеш достатку?
а) Бджолi; б) науковцю; в) людинi-практику; г) Шершню.
9. У бiблiйнiй Книзi мудростi Iсуса сина Сiраха зазначалося:
а) Праця символ добра;
б) Люби ближнього i тебе будуть любити;
в) Веселiсть серця життя для людини;
г) Життя прожити не поле перейти.
10. Хорт тодi веселий, коли:
а) ситий; б) полює; в) гарно виспиться i вiдпочине; г) вiдчує до себе увагу i повагу.
11. Найбiльша радiсть, на думку Г. Сковороди, коли людина:
а) живе за покликанням; б) має багато друзiв;
в) вiдчуває свою необхiднiсть у суспiльствi; г) створила сiм'ю.
12. Володаркою людини є ïï:
а) пам'ять; б) душа; в) розум; г) свiдомiсть.
Собака i Вовк
13. Левкон та Фiрiдам, два пси, жили:
а) як кiт iз собакою; б) у великiй дружбi;
в) намагаючись поступитися один одному;
г) у господаря крамницi.
14. Вовк хотiв псiв:
а) обдурити; б) подратувати; в) перевiрити на мiцнiсть; г) образити.
15. Хижак, звертаючись до собак, назвав ïх:
а) шановним товариством; б) сумлiнними працiвниками; в) панами; г) розумниками.
16. Для Вовка, на його думку, бути третiм у собачому товариствi це:
а) насолода; б) радiсть; в) основна мета; г) щастя в життi.
б. Про що третiй товариш розповiв псам.
а) своï досягнення у спритностi i розумi;
б) власне важке життя у лiсi; в) моднi науки; г) цiкавi пригоди пiд час подорожi.
17. Велика честь для Вовка:
а) бути обiзнаним i шанованим;
б) мати таких друзiв, як пси;
в) коли люди не будуть його лякати;
г) допомагати всiм, хто цього потребує.
18. Чесноти, за якi Вовк хотiв отримати велику оцiнку i любов вiд
Левкона i Фiрiдама:
а) спритнiсть i доброта; б) кмiтливiсть i винахiдливiсть;
в) голос i волос; г) тулуб i шкiра.
19. Хижак виявив свою несхожiсть iз собаками у:
а) поглядах; б) поведiнцi; в) розумi; г) ставленнi до оточуючих.
20. Третiм другом пси вважали для себе:
а) совiсть; б) Тiтира; в) ягня; г) щирiсть.
21. Тiтир у байцi це…
а) бурлака; б) селянин-заробiтчанин; в) пастух; г) пап.
22. Господар собак не починає жодноï справи без:
а) Левкона; б) своєï дружини; в) сусiда; г) Фiрiдама.
23. Що найбiльше не сподобалося псам у вовковi? Його:
а) погляд; б) душа; в) голос; г) манера поведiнки.
Примiтка. За кожну правильну вiдповiдь установлюється 0,5 бала.
VII. Пiдсумок уроку
Слово вчителя
Байки Г. Сковороди, безперечно, явище оригiнальне i своєрiдне в украïнському письменствi. Вони не тiльки завершували давнiй перiод у розвитку жанру байки, але й були кроком уперед. У чому ж полягає цей крок? I в тому, що харкiвськими байками зобов'язане оригiнальне сюжетотворення байок на Украïнi, i в тому, що байкар вивiв цей жанр на шлях самостiйного роз витку, видiливши ïï зi складу риторичних творiв. Це було яви щем прогресивним i вiдбивало потреби розвитку нових жанрiв. Харкiвськi байки становили крок уперед на шляху ствердження i розвитку жанру, несли в собi елементи нового, якi могли бути пiдхопленi наступними байкарями. Одночасно вони вiдбивали суперечностi розвитку Г. Сковороди письменника i фiлософа: у 60-х pp. вiн задумав i написав байки як цикл самостiйних тво рiв, а байки 70-х pp. утрачають самостiйне значення i перетворюються на додатки моралi, яка фактично стає головною частиною твору.
Байкарська спадщина митця, в якiй знайшли яскравий художнiй вияв основнi риси його свiтогляду, фiлософськi й есте тичнi принципи, загалом має виразне демократичне спрямування i є однiєю з важливих сторiнок як творчостi письменника, так i украïнськоï лiтератури минулих вiкiв.
VIII. Оголошення результатiв навчальноï дiяльностi школярiв
IX. Домашнє завдання
Скласти власну байку
