СПОСIБ ДIСЛОВА

СПОСIБ ДIСЛОВА — граматична категорiя, яка виражає вiдно-
шення дiï, названоï дiєсловом, до дiйсностi з боку
мовця. Спосiб — граматичний засiб вираження модальностi. В
украïнськiй мовi iсну-ють рiзнi способи вираження модальностi:
iнтонацiя, спецiальнi мо-дальнi слова, частки. Граматичне значення
способiв дiєслова виводиться з ïх мов-леннєвого
вживання, що передбачає наявнiсть мовця (субєкта), мовлення
якого включає не лише повiдомлення, але й оцiнку цього
повiдомлення як бажаного, можливого, передбачуваного. Усе це
передає субєктивне ставлення мозця до дiï. У сучаснiй
украïнськiй мовi розрiзняється три способи дiєслова:
1) дiйсний (Мати лагiдно поглянула на Миколу)]
2) умовний (Мати лагiдно поглянула б на Миколу),
3) наказовий (Поглянь на мене лагiдно).
Iнколи до них додають ще бажальний (на позначення ввiчливо висловленого
побажання: Хотiв би я вiльною бачить тебе, Але не судилося теє
..»(Леся Украïнка) i спонукальний (в його значеннi
поєднується семантика умовного i наказового способiв: Пiзно,
па-рубче, ïдеш. Пiдвiз би мене, — обминає пiдводу з
пошивкою на плечах тiтка Дарка…»(М. Стельмах)) способи.