Прикладка.

ПРИКЛАДКА. Одним iз рiзновидiв означень є прикладка. Це таке
означення, що виражається iменником i дає предметовi другу
назву.
Прикладка, як i взагалi означення, вiдповiдає на питання який?:
Освiтлений вогнями, пiдходить пароплав (який?) ТарасШевченко» (О.
Довженко).
Прикладка може означати:
1) характеристику особи за професiєю, родом занять: лiкар-
терапевт:
2) характеристику особи за нацiональною належнiстю: дiвчина-укра/нка;
3) характеристику особи за соцiальним походженням: юнак-робiтник-,
4) характеристику особи за мiсцем проживання: жiнка-кi/янка;
5) характер особи за вiком: хлопець-пiдлiток-,
6) характеристику особи за родинними стосунками: дiвчата-сестрички-,
7) родову назву при видовiй:
Киïв-тсго]
8) видову назву при родовiй: мiсто Донецьк-,
9) якiсну характеристику особи або предмета: юнак-богатир.
Прикладка — це залежний вiд ведучого слова другорядний член, який
виражається iменником або субстантивованим словом i
приєднується до ведучого слова паралельними з ним формами з
метою його визначення, уточнення або пояснення.
До означуваного слова прикладка може приєднуватися дефiсом, якщо:
10) означуване слово i прикладка є загальними назвами:
Зимонько-снiгуоочко. Просимо, голубочко, Щоб мороз стояв (Л. Глiбов);
11) означуване слово стоïть пiсля прикладки:
Жили у гущинi глибокого байрака Страшенний Лев, всесвiтнiй Лис, Бурлака
ВоЬкiнаш Сiрко-собака(Л. Глiбов).
12) прикладка входить до складу термiна: льон-довгунеиь. твiр-опис.
У лапках пишуться прикладки, якi не змiнюються й означають назви газет,
журналiв, пiдприємств, пароплавiв, стадiонiв тощо: Нiякоï
робiтничоï маси в органiзацiях Гарт i Плуг» не було iще
довгенько не буде (М. Хвильовий).
Якщо така прикладка вживається без означуваного слова (тобто як
самостiйна назва), то воно так само береться в лапки, але
змiнюється: Ми завжди читаємо Лiтературну Украïну.
Прикладка буває поширеною i непоширеною:
13) Знайшов собi вiн з чорними очима дiвчиноньку — нову i радiсну
весну.
14) Всiх владаока-нiч покорила (Леся Украïнка).
Прикладка може писатися й окремо з означуваним словом. Це
вiдбувається тодi, коли спочатку йде слово з широким (родовим)
значенням, а потiм з вузьким (видовим або одиничним): рiка Днiпро, трава
звiробiй, птах ворон.
Така прикладка звичайно узгоджується у вiдмiнку з означуваним
словом: рiчкою Бугом. (О.в.).
Проте зазначимо, що назви населених пунктiв, станцiй, портiв, рiчок у
дiловiй, вiйськовiй та науковiй мовi можуть постiйно стояти у формi
називного вiдмiнка, незалежно вiд форми означуваного iменника: у мiстi
Донецьк, за рiчкою Iрпiнь.
Iнодi прикладка приєднується до означуваного слова за
допомогою пояснювального сполучника як (комами не видiляється):
Шевченко як поет вiдомий у всьому свiтi.
Однак, якщо прикладка має причиновий вiдтiнок, комами
видiляється: Кривинський, як посередник, вийшов наперед
громади» (Панас Мирний) (тому що був вiн посередником —
причина).