ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ПIДМЕТОВЕ

ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ ПIДМЕТОВЕ виступає пiдметом до головного речення.
Воно або конкретизує змiст пiдмета головноï частини,
вираженоï займенниками той, та, те, тi, все, всякий, кожний, зрiдка
вiн, вона, воно, вони i под., пор.: *Лиш хто народу рiдного не любить,
той пiде по свiту тихим жебраком» (Д. Павличко); або
компенсує вiдсутнiсть у головнiй частинi пiдмета:
1) при виразно особовому дiєсловi-лредикатi в головнiй частинi.
Наприклад: Хто меч пiдiйме, вiд меча загине»(Леся
Украïнка);
2) компенсує вiдсутнiсть пiдмета при iменному складеному при-
судку головноï частини. Наприклад: Не поет (той не поет),
(хто?) у кого думки не лiтають вiльно в свiтi… (Леся
Украïнка);
3) поєднуються з дiєсловом-лрисудком головноï частини
у мор-фологiчнiй формi середнього роду минулого часу: Йому
ЗРОЗУМIЛО, (що?) зазнають змiн i зорi, i сонце, так само як i
люди» (О. Гончар);
4) сполучаються з присудком головноï частини, вираженим
дiєсловом з постфiксом ся (сь). Наприклад: Клянемося, що народ
розкуєм» (О. Олесь); Ctyr&f^v / ( 5) сполучаються з
предикатом, вираженим словом категорiï стану: Поведено, (що?)
що наукова робота пiдносить на вищий рiвень викладацьку роботу
(Лiтературна Украïна). У шкiльнiй практицi пiдряднi речення
пiдметовi розглядаються у межах з'ясувальних (див ПIДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
ЗЯСУВАЛЬНЕ).