ОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ

ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ. Означено-особовими називаються односкладнi
речення, у яких головний член означає дiю, яка стосується
певноï особи (або осiб). Головний член цього речення виражений
дiєсловом з вказiвкою особовим закiнченням на означену (конкретну)
особу, якою може бути мовець або його спiвбесiдник, виражається
дiєсловами у формi 1-ï або 2-ï особи однини чи множини
теперiшнього часу або наказового способу. Наприклад: Польовою стежкою з
дальнiх дорiг Йду в село i радiю сподiванiй стрiчi (В. Марочкiн) (1 ос.
одн. — дiєслова йду, радiю», дiйсний спосiб); Розпалiмо
знов багаття з iскр надiГ (М. Рильський) (дiєслово розпалiмо»
-1 ос. мн. — наказовий спосiб). В означено-особових односкладних
реченнях на перший план висувається не особа, а дiя або стан. Такi
речення вважаємо повними.