ОДНОРIДНI ПIДМЕТИ

ОДНОРIДНI ПIДМЕТИ. Два i бiльше пiдметiв у реченнi є одно-рiдними, якщо вони зєднанi сурядним вiдношенням. Однорiднi пiдмети повиннi не тiльки граматично бути звязанi з присудками, а й за змiстом. Наприклад: Тягнуться до сонця i квiтки, i трави, вiти кучерявi, гори голубi» (В. Сосюра); На полях зашарудiли серпи, коси, граблi, закрутилися в'юрки, перевесла»(М. Сиротюк). Однорiднi пiдмети по- рiзному узгоджуються з числовою формою присудка:
      1) якщо пiдмети стоять у постпозицiï, то присудок може вживатися i
      в однинi, i в множинi: Лунали музика i спiв». Його пiк бiль i
      сором:
      2) якщо найближчий до присудка пiдмет має форму множини, то
      присудок вживається тiльки у множинi: ïй увижалися рiднi
      сади, дорога до хати i дiм (з журн.);
      3) препозитивнi пiдмети здебiльшого вимагають вiд присудка форми
      множини: Миколка. Наталочка. Оля гралися бiля хати;
      4) якщо однорiднi пiдмети ускладненi зворотами або пiдрядними
      реченнями, то присудок вживається тiльки у множинi: Бiгли
      назустрiч хлопчик, окрилений радiстю, та дiвчинка;
5) якщо однорiднi пiдмети зєднанi роздiловим звязком, прису-док
      завжди має форму однини: Радiсть або журба завiтає до
      нас;
      6) якщо однорiднi пiдмети за допомогою iнших слiв вказують на
      розгортання присудковоï дiï у часi, присудок
      вживається тiльки в однинi: Спочатку соловейко подав голос,
      потiм зозуля.