Лексикографiя

ЛЕКСИКОГРАФIЯ (вiд гр. lexikos — словник i grapho — пишу)
— роздiл мовознавства, що займається теоретичними проблемами
укладання словникiв, збиранням, упорядкуванням i описом словникового
матерiалу. 9
Залежно вiд лексичного матерiалу, способу його опрацювання i призначення
розрiзняють енциклопедичнi словники i словники за- гальномовнi
(фiлологiчнi). Енциклопедичнi словники тлумачать не слова, а позначенi
словами поняття, дають вiдомостi про iсторичних осiб, дiячiв науки,
культури, пояснюють факти, явища з найрiзноманiтнiших галузей життя
— науки, мистецтва, полiтики, економiки, права i iн. Напр.:
Украïнська радянська енциклопедiя» (УРЕ) в 17-ти томах,
Украïнська лiтературна енциклопедiя i iн. У фiлологiчних словниках
пояснюються слова (ïх значення, походження, написання, вимова
тощо). Вiдповiдно до того, як описуються слова, словники бувають рiзних
типiв. Один iз найважливiших типiв фiлологiчних словникiв — це
тлумачний словник. У ньому пояснюється лексичне значення слова.
Найкращим тлумачним словником украïнськоï мови є Словник
украïнськоï мови в 11 томах (К., 1970-1980). Важливими є
також словники перекладнi, орфографiчнi, орфоепiчнi, етимологiчнi,
словники синонiмiв, антонiмiв, омонiмiв, паронiмiв спецiальнi словники,
в яких звертається увага на складнi випадки утворення i вживання
граматич-них форм слiв (Словник труднощiв украïнськоï мови.
— К., 1989). Укладання словникiв — це дуже важлива наукова i
просвiтницька справа. Без словникiв неможливо вивчати мову, ïï
словникове багатство, норми лiтературноï мови.