ГРАМАТИЧНI НОРМИ

ГРАМАТИЧНI НОРМИ — це вибiр правильного закiнчення вiдмiнкових та
особових форм, синтаксичноï форми. Дотримуватись граматичних норм
— значить стежити за будовою речення, вислову, фрази. Граматичнi
норми визначають правила змiни слiв, зв'язку ïх у реченнi i надають
мовi стрункого, осмисленого характеру. Серед граматичних норм видiляють
словотвiрнi, морфологiчнi та синтаксичнi норми. Важливе значення
граматичних норм у сучаснiй украïнськiй лiте-ратурнiй мовi
зумовлене провiдною роллю граматики у збереженнi
стiйкостi мовноï системи, адже утримання процесiв словотворчостi у
межах тiєï самоï системи для забезпечення звязку мiж
поколiннями здiйснює граматичний ярус мови. У результатi тривалого
складного розвитку украïнськоï мови i складних
взаємовпливiв мови i ïï вiдгалужень (дiалектiв, говорiв,
про-фесiйних сфер мови) у граматичнiй будовi украïнськоï мови
немає й на сьогоднi чiткоï однотипностi. Динамiчна картина у
сферi грама-тичних норм украïнськоï лiтературноï мови, що
спостерiгається ос-таннiм часом, викликана, з одного боку,
оживленням багатьох форм, що зумовлено максимальним розширенням i
поглибленням сфер функцiонування украïнськоï мови як
державноï, з другого боку — нор- малiзацiйними тенденцiями. У
нашiй мовi iснують численнi дублетнi граматичнi форми, одна з яких
нормативна i завжди бiльш вживана, друга — просторiчна, дiалектна
чи застарiла, тобто вужча за сферою вживання, наприклад: штанями —
штаньми — штанами. Вироблення граматичних норм
украïнськоï мови сьогоднi не пе-ретинає шлях говiрковому
мовленню, хоча його вживанiсть перебу-ває у прямiй залежностi вiд
рiвня унормованостi та опанування нормами лiтературноï мови. Так,
обидвi форми iменника тато у Р. вiдмiнку множини (тат — татiв) за
новим правописом є нормативними, хоча нещодавно словоформа татiв
вважалася розмовною, нелiтературною.