Багатозначнiсть

БАГАТОЗНАЧНIСТЬ — це наявнiсть в одного й того ж слова кiлькох звязаних мiж собою значень. Напр., дiєслово вiрити має такi лексичнi значення: 1) бути впевненим, переконаним у чому-небудь;
      2) приймати щось за правду; 3) мати довiря до когось; 4) бути
      релiгiйним, вiрувати. Те, з яким значенням виступає слово,
      визначається його сполучуванiстю з iншими словами: 1) вiрити в
      безсмертя; 2) вiрити в ту розповiдь; 3) вiрити братовi; 4) вiрити в
      Бога. Слово зявляється у мовi з одним значенням, воно
      називається первинним, прямим. Пiзнiше в результатi
      переосмислення прямого значення у словi виникають вториннi,
      переноснi значення. Цi значення виникають рiзними способами. Так,
      нове значення може виникнути шляхом перенесення назви з одного
      предмета на iнший за якоюсь подiбнiстю — форми розташування
      кольору, цiнностi, враження (золотий годинник — золота осiнь,
      золоте серце, золотi руки). Такий 6
тип перенесення назви називається метафорою. Перенесення назви з одного предмета на iнший може вiдбуватися за сумiжнiстю, тобто на основi певних звязкiв мiж предметами — просторових, часових, причиново- наслiдкових i iн. Напр., коли ми говоримо Клас готується до екзамену», то маємо на увазi учнiв. Отже, слово клас уживається замiсть слова учнi. Цей перенос назви можливий тому, що мiж двома предметами (клас i учнi) є звязок. Такий спосiб виникнення нового значення у словi називається метонiмiєю. Усi значення багатозначного слова повязанi мiж собою i утворюють семантичну (значеннєву) єднiсть.