Радiопса

РАДIОПСА особливий жанр драм, мист- ва. розрахований в мiру своïх
специфiчних можливостей не на глядача, а на слухача. Цей термiн не
зовсiм вдалий, бо передає лише природу виникнення лiт. явиша, а не
його сутнiсть. Термiни, якi iснують в нiм. (/ liibrspiel) та поль.
(siuchowisko) мовах i якi означають буквально слухоп'єса».
точнiшi. Попередником цього жанру була «драма для читання
Lesestiick. яка вимагала читача. Однак радюп єса докорiнно
вiдрiзняється вiд неï. Виникнувши 1924 в Англiï (Р.
Хьюз. «Небезпека ) на технiчнiй основi радiо, Р. стала особливим
жанром драматургiï iз своєрiдною поетикою. Виходячи з того,
шо Р. «незрима для слухача i сприймається лише на слух,
радiодраматурги всю увагу придiляють оповiдi про дiю. Це сприяло
посиленню епiч. начала вданому жанрi. Формальною ознакою епiзацiï
є опора на аудiоряд. Для створення вiдповiдного настрою i зорових
образiв у його уявi, автори широко використовують психол. ефект
iнтимностi радiо, технiчнi та акустичнi його можливостi звук, ефекти,
шуми, фонограми. За ïх допомогою радiодраматурги посилюють певнi
моменти фабули та (це характерно для поетики Р.) стрiмко перемiшують дiю
в часi й просторi. Р. притаманнi строга концентрацiя дiï, тiсний
зв'язок окр. сцен, обмежене число персонажiв, монтажний принцип
чергування епiзодiв (шо спорiлнює ïï з кiно та
телебаченням), вiдносно короткий час Р.-вистави ( в бiльшостi випадкiв
до 1- ï години). За допомогою монтажу Р. може вiдтво рювати й
внутр. стани (мрiï, марення, внутр. монологи, потiк свiдомостi
тошо). Жанр Р. на всiй територiï колишнього СССР, знаходиться у
перiодi становлення, бо майже вiдсутня оригiнальна драматургiя.
Бiльшiсть це або постановки лiт. тв. (за романом/ïж.Лондона
«Мартин Iден сценарiй В.Балянського. режисер А.Ефрос; за повiстю О
ґрiна Та, що бiжить по хвилях, сценарист i режисер Л.Веледницька). або
постановочне чигання (О.Баталов — за тв. ЛТолстого Казаки».
О.Купрiна Поєдинок, М Лєрмонтова «Герой нашого
часу»). I лише невелика частина пєси, створенi спецiально для
радiотеатру: В.Сергеев Двi склянки райдуги, «Алевтина;
Л.Нiколаєв «Монолог падаючоï бомби», Вовчий
схил»; К.Мiнц Арiсгофан смiється. Марк Твен двадцяте
столiття. Пiд маскою клоуна». В Англiï. США, Японiï i
надто в Нiмеччинi жанр Р. широко розвинутий, теор. обгрунтований,
має струнку розроблену жанр, систему фiче (feature), потiк
свiдомостi(stream of consciosness), сiмейна серiя», радiоновела та
iн. А в Нiмеччинi Р. вже оформилися в два напрямки фiлос. параболи-
прнтчi (П.Хакс «Притча про старого вдiвця, який жив в 1637 роцi.
В.Гiльаесгаймер Жертвоприношення лени ) та поет, пєси (Г.Айх
Прибiй в Сетубале. М.Л.Кашнiц Весiльний гiсть. I.Бахман ‘ Добрий
бог Мангетгена «). Для ралiо створюються як оригiнальнi, спецiально
написанi для ефiру тв.. так i iнсценуються лiт. тв.. якi спочатку мали
драм, чи недрам, форму: Англiя Л.Макнiс Темна вежа. Д.Купер Меври
Бiкон». Т.Стоппард Альбертiв мiст, С.Данстон «Хто ця Сiльвiя?;
США В.Найт «Срiбний долар, Р.Райт Хмари та полумя, Б.Аппел
«Запитайте кого завгодно , О.Веллз Вiйна свiтiв за однойменним
романом Г.Веллза; Швейцарiя М.Фрiш Рiп ван Вiнкль, Ф.Дюрренматт Аварiя.
Процес про тiнь вiслюка»; Швецiя С.Кей-Оберг Один з днiв; Фiнляндiя
П.Ринтала Одного разу в серпнi, Л. Калерво Обiднi перерви, Е. Пеннанен
Мати i син»; Данiя Ф.Метлiнг Вiкторiя», Л.Пандуро «Де моя
голова?»; Нiмеччина В.Борхерт Там. за дверима, Г.Ельшлеґель
Берлiнськi Ромео i Джульетта». Д. Веллерсгофф «Мiнотавр»,
Г.Бьоль Концерт для чотирьох голосiв, Б.Брехт «Полiт через океан.
Допит Лукулла, З.Ленц Обшук», Час невинних» та iн. В цих
краïнах перiодично видаються зб. Р. За останнi десятилiття декiлька
таких зб. було видано рос. мовою. Р. хоча й адресуються в силу
своєï природи найширшому загалу слухачiв, проте нерiдко мають
i певне спрямування, адреснiсть, призначаючись тiй чи iн. вiковiй або
професiйнiй категорiям (радiосерiали для дiтей М. Костантиновського
КОАПП! КОАПП! або Репортаж про подiï незвичайнi). Андрiй Близнюк