ПОЕЗIЯ В ПРОЗI

ПОЕЗIЯ В ПРОЗI невел. за обсягом лiро- епiч. тв. у проз, формi, в якому
домiнують лiризм, поет, звучання. Для цього своєрiдного жанру,
який завжди знаходиться в тiснiй взаємозалежностi iз лiт.
напрямами, характернi елементи вiрш, ритму, стрункiсть ком позиц
iï, особлива сконцентрованiсть змiсту. Засновком жанру була бiбл.
лiрика в прозi. В добу романтизму на цiй основi, а також спираючись на
франц. традицiï проз, перекладу вiршiв, формується П . в п. у
франц. л-рi. Бертран створив зб. П. в п. Нiчний ґаспар, фантазiï в
манерi Рембранта i Калло (вид: 1842), де вишуканим пластичним стилем i
ритмiзованою мовою зображено повний привидiв i жахiв, фантастики й
мiстики похмурий свiт. Пiд впливом
A.Бертрана написав зб. Маленькi поеми в прозi (1869) Ш.Бодлер. Вiдтак
жанр поширюється в iн. л-рах: I.Тургенєв Вiршi в
прозi» (Зепiiiа), амер. письменниця ґ.Стайн та iн. В укр. л-рi
П. в п. веде поч. вiд ритмiзованоï давн-рус. писемностi, але
основним джерелом е лiризацiя прози, яка вiдбувалася в л-рi внаслiдок
сильного впливу на неï фольклору. Першим укр. письменником, у
творчостi якого з'явилась П. в п. був М.Шашкевич (Вiра серия мого, як
Бескид…). До цього жанру звернулися також К.Климович (Знайдений
скарб) i Г.Воробкевич (Iз сна ся здригнув…, Спомин). У кiн. X
IX на поч. XX ст. пiд впливом психологiзму в л-рi вiдбувається
своєрiдна якiсна змiна лiризму. Проза стає медитативною i
сповiдальною, а голос автора зливається з голосом лiр. героя.
Письменникiв не влаштовує просте запозичення з нар. творчостi
тем, худож. засобiв, естет, iдеалiв. Остаточно утвердився i отримав
вiдносно закiнчену форму жанр П. в п. в кiн. XIX на поч. XX ст.
Важливою рисою розвитку П. в п. цього перiоду є циклiчнiсть, шо
свiдчить про високий рiвень розвитку жанру. Високохудож. цикли, в
яких вiдчувається взаємовплив реалiзму i романтизму,
створили Днiпрова Чайка (Морськi малюнки), М.Черемшина
(Листки»), М.Коцюбинський (З глибини ), С.Яричевський (Серце
мовить). П. в п. Днiпровоï Чайки, В.Стефаника (Амбiцiï),
Марка Черемшини, О.Кобилянськоï (Рожi») вiдбивали твор.
пошуки й свiдчили про намагання звiльнитися вiд шаблону, проти якого
виступав
B.Франко: … емансипацiя особистостi автора за межi схоластики,
повний розрив iз будь-яким шаблоном. У 1-й чвертi XX ст. П. в п.
стала перехiдною вiд лiрики до епосу i як i iн. лiро- епiч. жанри
виконувала функцiï вел. худож. форм. З П. в п. виступають
П.Тичина, В.Еллан-Блакитний,
C.Чумак, М.Хвильовий. Десь з 1933 до 1946 у розвитку П. в п. наступила
перерва: Дослiджуваний жанр вiдiйшов на другий план, поступившись
мiсцем iн. вiрш, i проа формам. 1946 письменник iз Закарпаття
Ф.Потушняк створює цикл П. у п пiд назвою Дзвiночки. Дешо
пiзнiше до цього жанру звертаються I.Вiльде, Ю.Боршош- Кумятський,
В.Мисик, I.Драч, А.Драгомирецький, В.Чухлiб. Оксана Iвасюк