НАВЧАЛЬНА ДРАМА
НАВЧАЛЬНА ДРАМА (нiм.) жанр, рiзновид дидактичноï драми XX ст.Поява такого жанру пов'язана з iмям Б.Брехта: Баденська навчальна
драма» (1929), Виша мiра (1930), Той, що казав так, i той, що казав
нi (1930), Виняток i правило (1930), Свята Iоанна, Боєн (1930),
Мати» (1932) та iн. зявилися, коли фашизацiя Нiмеччини стала
реальнiстю. Доконечною була потреба полiт, просвiтити, витверезити
глядача. Отож Н.д. була мист. вiдповiддю на вимогу часу. З приводу
своєï пєси Мати Брехт писав: Завданням своïм я
поставив: про значну iсторичну постать розповiсти Невiдомим бiйцям з
авангарду людства. Д л я наслiдування. (пер. Л.Череватенка). Н.д.
орiєнтувалася на худож. досвiд рiзних жанрiв сер-вiч.
дидактичноï драми, синтезувала ïх набутки. У лiтургiйнiй
драмi, мiраяпi, мiстерiï, моралiте широко використовувався
дидактичний первень. Н.д. взяла з цих жанрiв засаду iдеологiчно
скерованого проповiдництва, але зняла рел. моралiзаторство та проповiдь
рел. правил та морально-етич. норм. Певнi худож. вiдкриття були
використанi iз досвiду шкiльноï драми: сповiщення заздалегiдь про
наступнi сценiчнi подiï, самохарактеристика персонажiв, часом
перевага оповiдi над дiєю. В Н.д. багато дидактизму, акцентованого
моралiзаторства, рацiонально-абстрактного. Така нацiленiсть худож.
пошуку була спричинена намаганням просвiтити свiдомiсть Людини, на мiсце
мiстики i iррацiонального (що активно культивував, напр., фашизм)
поставити вiру в людський розум i в його невичерпнi можливостi. Якщо в
трад. дидактичнiй драмi (катарсис в даному випадковi) рел. очищення
є наслiдком впливу на глядача траг., то в Н.д. комiч. Якщо сюжет
трал, дидактичноï драми експлуатував (подекуди нещадно) емоцiйну
надмiрнiсть, то Н.д. адресується передусiм розумовi, а якшо навiть
i емоцiям, то емоцiям, якi є класово окресленими (Брехт). Н.д.
набувають одверто агiтацiйного, пропагандист ського характеру (як свого
часу синi блузи в Росiï пiсляжовтневого перiоду, або ж полiт, театр
Е.Пiскатора в Нiмеччинi 30-х рр.). Вiдбувається iсторизацiя
зображуваного: проста людина, конкретна (навiть побутова) подiя постають
як iст. Пiдсилюється роля хорiв, як рупору автор, iдей i як засобу
полiтизацiï глядача. Органiчною рисою Н.д. була сухуватiсть прямий
наслiдок беззастережноï переваги навчального» над худож., але
вона стала першою сходинкою для творення епiчноï драми,
ïï твор. лабораторiєю. Саме в епiч. драмi з вел. худож.
силою було зреалiзовано низку засад, шо пройшли першовипробування в Н.д.
А ндрiй Б /iн зн ю к
