МУЗИЧНА ДРАМА
МУЗИЧНА ДРАМА 1) Одна iз раннiх назв опери, шо зявилась на межi ХЛ-ХУIIст. в Iталiï. У сер. XIX ст. це поняття актуалiзується у
теор. працях Р.Вагнера, який виступив проти розважального характеру
опери у статтi Опера та драма: Помилка в жанрi опери полягає в
тому, шо засiб вираження (музика) стала ïï метою, а мета
вираження (драма) засобом. Розглядаючи творчiсть та творення як область
кохання, Вагнер пише про гармонiйне поєднання поет о б р а з у ж
чоловiчого начала та жiночого муз начала у Мл- Вiн намагається
набгамти своï опери за побудовою до iугiмп(ТрУ-пптт Ьпгп ггГ
Парсифаль, тетралогiя «Перстень Нiбелiдтга), а також
виокремлює як муа- драм. жанр мугмiфол драму, у якiй злиття музi
та ярам, мист-ва вiдбивають уявлешя про певнi трад. мiфи та иттерпреташ
ïх автором.
2) Драм. тв-, у якому структуротвiрна роль вiдводиться музицi
(вокальнiй чи iнструментальнiй). Зразки такоï М_д. знаходимо у
муя театрi Китаю, кагал, лгтургiйнмх лрамах, давн. iнд. театрi. До
М.Л. також наближенi театралiзованi м iс т е р iï доби
Виродження.
3) Жанр, рiзновид опери драм, характеру, що мiстить у собi певнi жанр,
домiнанти драми, на вiдмiну вiд комiч. (муз. комедiя) чи епiч.,
казковоï опери. Н ап р., нар. М.д. М .М усоргського
Хованшина», Риголетто» Дж.Вердi, Кармен» Ж-Бiзе, Iван
Сусанiн М.Глiнки. Нагади /Ьапмяиоид


