Метод

МЕТОД 1. Худож. сума творч. засад худож. самовираження та зображення
життя, зумовлена, в першу чергу, свiтоглядом митая. М.х. визначає
обрання митцем певного кола худож. засобiв, шо утворюють вiдносно
гармонiйну iндивiдуальну стильову систему. Подiбнiсть чи близькiсть
свiтогляду та iндивiдуального стилю у рiзних митцiв спричиняються до
виникнення худож. напрямiв, течiй та груп. Таким чином, можна говорити,
напр., про класицизм, сентименталiзм, романтизм i т.д. i як про певний
худож. метод, i про напрям (течiю), i про стиль, але це є три
iпостасi єдиного цiлого. Щоправда, в межах одного твор.
об'єднання iснує величезний простiр для iндивiдуальних
проявiв так, в романтизмi спостерiгається справжня градацiя
вiдтiнкiв позицiï митця вiд змалювання субєктивно-психолог.
рефлексiï до створення широких соц.-утопiч. панорам, але й те й iн.
зумовлене вiдразою до iснуючоï реальностi. З iн. боку, iснують в
рамках одного напряму й окр. значнi течiï, котрим притаманний
власний метод.- так в модернiзмi виразно видiляється символiзм як
чiтко окреслена iдейно-стильова єднiсть. Поняття М.х.
формується на межi ХIХ-ХХ ст. й канонiзується у формалiстiв,
згодом, в радянському лiт-знавствi воно набуває iдеологiзованого
насичення (зведення методу художника лише до вiдбиття його класово-
полiт. позицiï).
2. Лiт-знавчий, який обєднує вчених у межах тiєï
чи iн. методологiï, наук, ш коли (мiфол., бiографiчний, культурно-
iст., порiвняльно-iст. та iн. методи вивчення л-ри). Семен Абрамович