Кода

КОДА (iтал. coda додаток, закiнчення, вiл лат. cauda хвiст) 1) додатковий рядок (або рядки) понад канонiчну кiлькiсть у твердих строфiчних формах, напр., понад 14 у сонетi, понад 8 у трiолетi, 2) заключна частина складноï строфи, напр., два останнi рядки октави або онегiнськоï строфи. К., в цьому розширеному розумiннi, iнодi позначена вiдмiнностями вiд основноï частини, зокрема, кiлькiстю стоп. К. може буïи i в астрофiчних вiрш, побудовах, де засобом ïï пiдкреслення є графiчна вiдбивка, iн. шрифт тошо. За змiстом К. здебiльшого являє собою висновок- афоризм, пуант. В цьому розумiннi вона, близька до муз-знавчого розумiння термiну: заключний роздiл, шо завершує тв., узагальнюючи його змiст. Приклади К. є в Дайте Алiгєрi (Vita nova), В.Брюсова (сонет Цветы роняют робко лепестки…), .Плужника (вiрш Суди мене судом твоïм суровим…). Елеонора Соловей