Аирен

АИРЕН мал. жанр вiрм. поезiï: пятнадцятискладовий цезурований чотиривiрш з моноримою (iнколи складається з кiлькох чотиривiршiв). Змiстовно й формально А. закорiнений у фольклорi, у творчостi ашугiв. В л- рi вiдомий з X ст. в Григора Нарекапi. Найвищим досягненням жанру є А,, що ïх традицiя приписує варпету Наапету Кучаковi (XVI ст.), З поетiв XX ст. А. творили В.Давтян, С.Капутикян, Н.Сагiнян. А. бувають любовнi, фiлос., морально-повчальнi. Особливу тематичну частину складають блукацькï пiснi (гарiба). Використовуючи бiбл. та трад. бл- сх. мотиви, А. визначаються стислiстю, фiлософiчнiстю, психол. точнiстю. Основний сенс мiститься в останньому рядковi. А. вважають функцiональним вiдповiдником європ. сонету Анатолiй Волков