"ГНОМ У БУФЕТI"

Категории

1.   1 Iрина Жиленко

Оригинал

Ти знаєш, у нашому домi,
в старому буфетi, давно
живе мiй добрий знайомий
старенький буфетний гном.
Вiн знав ще дiдуся хлоп'ям,
а маму малим дiвчатком,
гукав пустунам: Ай-яй!,
Слухняним давав шоколадки.
Замкнувши буфет на гачок,
золотить на свята сервiзи.
Багрiє його ковпачок
за склом серед вазочок рiзних.
Вiн любить какао пить,
смоктати м'ятнi гостинцi.
Так довго i солодко спить
в старiй музикальнiй скриньцi.
Навчився вiн чемних манер
в одноï маркiзи з фарфору.
Сказала маркiза: Тепер
дружити iз вами не сором.
Ви просто франтом, хоча
втягнiть у петлицю троянду.
I прошу до мене на чай
Разом з цвiркуном-музикантом;
Столiття, i друге, i третє,
прислухайся! чуєш? завжди
клопочеться гном у буфетi,
бормоче, зiтха, шарудить.
I тупа, i плямка в куточку,
i дзвонить в буфетнi шибки.
I в довгi заснiженi ночi
нашiптує дiтям казки.