Плуг

Категории

1.   1 Павло Тичина

1919р.

Оригинал

Вiтер.
Не вiтер — буря!
Трощить, ламає, з землi вириває...
За чорними хмарами
(з блисками! ударами!),
за чорними хмарами мiльйон мiльйонiв мускулястих рук...
Котить. У землю врiзає
(чи то мiсто, дорога, чи луг),
у землю плуг.
А на землi люди, звiрi й сади,
а на землi боги i храми:
о пройди, пройди над нами,
розсуди!
Й були такi, що тiкали.
В печери, озера, лiси.
— Що ти за сило єси? —
питали.
I нiхто з них не радiв, не спiвав.
(Огняного коня вiтер гнав —
огняного коня —
в ночi —)
I тiльки ïх мертвi, розплющенi очi
вiдбили всю красу нового дня!
Очi.