НЕ ОДЛЮБИ СВОЮ ТРИВОГУ РАННЮ

Категории

1.   1 Василь Стус

1958р.

Оригинал

Не одлюби свою тривогу ранню,
— той край, де обрiю хвиляста каламуть,
де в надвечiр'ï вiтровiï тчуть
єдвабну сизь, не вiдданi ваганню.
Ходiм. Нам є де йти — дороги неозорi,
ще сизуватi в прохолоднiй млi.
Нам є де йти — на хвилi, на землi —
шляхи — мов обрiï — далекi i прозорi.
Шумуйте, весни — днi, ярiйте, вечори,
поранки, шлiть нам усмiшки лукавi!
Вперед, керманичу! Хай юнiсть догорить —
ми вiдданi життю, i нам вiддасться в славi!