НА КОЛИМI ЗАПАХЛО ЧЕБРЕЦЕМ

Категории

1.   1 Василь Стус

Оригинал

На Колимi запахло чебрецем
i руто-м'ятою, i кропивою.
Кохана сестро, дякую! З любов'ю
паду в про тебе спогади лицем.
А й спогади: слiпна коротка мить,
i ти в сльозах — обранена об мужа.
Квадратний отвiр вахти, i байдужа
сторожа. I дрiбненький син кричить:
Татусю, до побачення! А ми
вдивляємося в те, що не екранi
яви чи снива. О моï коханi
розлучнi лада, як вас свiт гнiтить
об вас обпертий. Вiд рамена — крик,
високий зойк — у двi гiнкi долонi,
неначе рури, мов многоколоннi
голосники атлантових музик.