ЗНОВ СЕЛО

Категории

1.   1 Володимир Сосюра

Оригинал

Знов село. По блакитному трапу
сходить сонце над маревом нив.
Я в пальтi i у фетровiй шляпi,
де колись у свитинi ходив.
Де колись неповторного лiта
одягнув я, смуглявий юнак,
коли став на заводi робити,
не свитину, а теплий пiджак.
Роки йшли силуетами станцiй,
що минали на фонi заграв,
коли я гострооким повстанцем
на шинель пiджака промiняв.
А коли одлунало й багнети
ми змiнили на пера, тодi
я купив в церобкопi штиблети,
став ходити у шляпi й пальтi.
Я життя вже заповнив анкету,
приза першого взяв у бою.
I смуглявим, i нiжним поетом
перед огнищем рiдним стою.
Як колись, в цей провулок, садами,
я повз верби пройшов, через гать...
Та не вийдуть мене бiля брами
нi сестра, нi Сiрко наш стрiчать.
Вмер мiй батько. I брата не стало.
Сплять вони пiд хрестом край села...
Нашу хату давно поламали,
ту, що нашою i не була.
Щоки чують, як котяться перла
тихi й теплi... Вертатись пора.
Санiтаркою юною вмерла
од плямистого тифу сестра.
Друга вмерла недавно вiд раку.
Скiльки слiз я за нею пролив!
А старого й глухого собаку
вiд жалю я з нагана забив.
Ось i школи знайомоï мури,
i до мене бiжать школярi...
— Це — поет наш, Володька Сосюра! —
ïх усмiшка — мов квiти зорi...
— Чом це ти одягнувся буржуєм?
Одяг цей не приносить добра...—
Менi Зиму Червону цитує,
критикує мене дiтвора.
Вийшов вчитель... Згадки — як намети...
Ми говорим про те i про те...
— Я не знав, що мiй учень поетом,
украïнським поетом зросте...—
каже вiн. Запалив я цигарку,
вчитель — теж. Скiльки споминiв, слiв!
Як колись я вiд нього потайки
цигарки в час перерви курив...
Марив буть я тодi iнженером,
вийти з бруду на сонячний шлях...
Бив з рогатки собак i за пера
бiля школи ходив на руках...
Попрощалися. Дощ уже крапа...
Марив я... Як давно це було...
Що вернусь я в пальтi i у шляпi
з гомiнливого мiста в село...
Ах ви, мрiï, ви, милi, дитячi,
як обличчя за дальнiм вiкном...
Над селом небо осенi плаче,
дим заводу пливе над селом...
Працювать, працювать, безумовно!
Кожнiй хвилi нема ж вороття!
Нi! Я зовсiм iще не заповнив
золотоï анкети життя.