Марiя

Категории

1.   1 Володимир Сосюра

Оригинал

Зеленiють жита, i любов одцвiта,
i волошки у полi синiють.
Од дихання мого тихий мак облiта,
нiби iм'я печальне — Марiя...
Ми з тобою однi. Ми у полi однi.
Ти стоïш перед мене, як вечiр.
Я дивлюсь на заплаканi очi твоï,
на покiрно похиленi плечi...
В небi хмарки бiжать... може, буде гроза?
Зацвiли блискавицi над гаєм...
Я не можу сказать, я боюсь розказать,
що тебе я уже покидаю...
Що я можу?.. скажи... Моï днi, мов хрести.
Я не мав i нiчого не маю.
Ти стоïш i мовчиш... тiльки вiтер тремтить,
на плечi твоïм шаль пiдiймає...
Зеленiють жита, i любов одцвiта,
i волошки у полi синiють.
Од дихання мого тихий мак облiта,
нiби iм'я печальне — Марiя...