Про життя

Категории

1.   1 Микола СингаÏВський

Оригинал

Моï лiта – не перекотиполе,
Вони в життi лишили добрий слiд.
Ти поiменно спом'яни ïх, доле, –
Як хлiб духовний i насущний хлiб.
Там я зростав, твiй син, Полiсся, –
Малий невтомний трудiвник,
Тому зi мною праця й пiсня
В душi лишилися навiк.
I знову образ твiй здаля зорiє,
Окрилюючи думи i життя.
Душа моя вiд пiснi порадiє,
Що збудить найнiжнiшi почуття.
Життя моє без пiснi – не життя,
Без неï я себе не уявляю.
Душа моя – мелодiï дитя,
Тому душею зроду я спiваю.
I серцю знов кажу: затям,
Я все спочатку починаю.
Стаю у чергу за життям,
А ïй нема кiнця i краю.