Сон

Категории

Тарас Шевченко ()

Оригинал

(У всякого своя доля... ) Уривок iз поеми ...Дивлюся, аж свiтає, Край неба палає, Соловейко в темнiм гаï Сонце зустрiчає. Тихесенько вiтер вiє, Степи, лани мрiють, Мiж ярами над ставами Верби зеленiють. Сади ряснi похилились, Тополi по волi Стоять собi, мов сторожа, Розмовляють з полем. I все то те, вся краïна, Повита красою, Зеленiє, вмивається Дрiбною росою, Споконвiку вмивається, Сонце зустрiчає... I нема тому почину, I краю немає!