У темнiй гущинi ïï я наздогнав

Категории

Максим Рильський ()
1925р.

Оригинал

У темнiй гущинi ïï я наздогнав. Вона, вже лежачи серед пахучих трав, Руками пружними од мене одбивалась. Нарештi стишилась i дивне диво сталось: Уста, що i мене, i весь мiй рiд кляли, Мов квiтка багряна, до мене простягали Свiй келих, сповнений солодкоï знемоги. Натомленi з бiги стрункi та дужi ноги Бiлiли мармуром пiд мiсяцем нiмим, I тихим голосом, охриплим та чудним, Вона промовила: Жорстокий переможче! Упасти в цiм бою для мене найдорожче.