Вона зiйшла до моря. Хто вона

Категории

1.   1 Плужник ЄВген

Оригинал

Вона зiйшла до моря. Хто вона,
Навiть самiй ïй байдуже вiднинi.
...Хiба ж не всi ми — єдностi луна
В скороминущiй i пустiй вiдмiнi?
Лiнивий рух — i ось пiд ноги лiг
Прозорий вiнчик — кинута намiтка,
I на стрункiм стеблi високих нiг
Цвiте жарка, важка i повна квiтка -
Спокiйний торс, незаймано-нагий!
Спадає вал... Нiмують береги...
I знову плеск... I затихає знову...
То пальцями рожевоï ноги
Вона вгамовує безодню бiрюзову.
I вiдкрива обiйми ïй своï
Ця велич вод, усiм вiтрам вiдкрита,-
Здається, повертає Афродiта
У бiлий шум, що породив ïï.